Описано ключові та базові імунологічні зміни в пацієнтів із негоспітальною пневмонією (НП) за наявності персистуючої цитомегаловірусної інфекції (ЦМВІ), здійснено порівняльний аналіз із контрольною групою практично здорових осіб і респондентів без ЦМВІ. Дані дослідження використані для оптимізації діагностичного підходу з боку імунології в імунологічно нескомпрометованих пацієнтів молодого працездатного віку та прогнозування перебігу НП (за класом ризику летальних наслідків за шкалою PORT) відповідно до наявності, тривалості ЦМВІ-латенції. Мета роботи - визначити характерні клітинні й гуморальні зміни імунної реактивності в пацієнтів із НП за наявної ЦМВІ та дослідити їхній вплив на перебіг і прогноз НП. Обстежили 105 пацієнтів із НП (51 (48,6 %) чоловік і 54 (51,4 %) жінки), а також 61 практично здорову особу (26 (42,6 %) чоловіків, 35 (57,4 %) жінок) як контроль згідно з регламентованими клінічними, лабораторними та інструментальними нормативами МОЗ України. Усім респондентам паралельно виконали обстеження на маркери ЦМВІ-персистенції (CMV IgM, CMV IgG, CMV IgG-авідність) та імунограму з дослідженням клітинного (CD3, CD4, CD8, CD22) та гуморального (IgA, IgM, IgG) імунітету. ЦМВІ-персистенція вірогідно превалювала (p = 0,003) серед хворих на НП (80 - 48,2 %) порівняно з часткою практично здорових осіб (34 - 20,5 %) та характеризувалась переважно (у 51 (48,6 %) пацієнта, p = 0,007) високим ступенем авідності CMV IgG. Відсотковий міст CD22 вірогідно зростав із віком в основній групі (<$E chi sup 2~=~8,479>; p = 0,037) і дорівнював 15,50 % серед осіб віком 18 - 20 років проти 22,07 % у віковій групі 30 - 39 років. Респонденти контрольної групи характеризувались зниженням відсоткового вмісту CD4 відповідно до збільшення віку (<$E chi sup 2~=~8,585>; p = 0,037). Основна група вірогідно відрізняється від групи практично здорових осіб більшою часткою пацієнтів зі зниженим вмістом CD4 (p = 0,032), IgA (p = 0,005), IgM (p = 0,018), IgG (p = 0,009). Вірогідно значущим було зниження середніх абсолютних і відносних значень кількісних показників CD3, CD4, CD8 відповідно до збільшення класу ризику летальних наслідків НП за шкалою PORT (p << 0,0001). Серед хворих на НП вірогідно вищий вміст CD3 (47,353 %) та CD4 (27,137 %) в пацієнтів із високим ступенем авідності порівняно з тими, які мали середній (46,174 та 25,696 % відповідно) або низький рівень авідності (39,429 та 22,429 % відповідно) (p << 0,0001). Вміст лімфоцитів, CD4, CD8 вірогідно нижчий у ЦМВ-позитивних хворих, а їх дефіцит збільшувався пропорційно класу летальних наслідків для хворих на НП. Висновки: ЦМВ-позитивні хворі НП статистично значущо відрізняються за імунологічною реактивністю від ЦМВ-негативних респондентів і від практично здорових осіб (p << 0,05). Прогресія клітинної (лімфоцити, CD3, CD4, CD8, CD22) та гуморальної (IgA, IgM, IgG) імуносупресії зростає відповідно до тривалості ЦМВІ-персистенції (за рівнем авідності) та класу важкості НП за шкалою PORT.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Мороз Лариса Василівна (медичні науки)
• Мороз Леонід Васильович (технічні науки)
• Мороз Лариса Володимирівна (педагогічні науки)
• Мороз Людмила Володимирівна (філологічні науки)
• Мороз Леся Василівна (мистецтвознавство)
• Мороз Людмила Василівна (педагогічні науки)
• Мороз Любов Володимирівна (економічні науки)
• Чічірельо-Константинович Кіаріна Даніелівна (медичні науки)
• Константинович Тетяна Володимирівна (медичні науки)
• Дудник Вероніка Михайлівна (1970–) (медичні науки)
• Дудник Валентина Михайлівна (1963–) (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"