Наведено дані щодо впливу антипаразитарного препарату бровермектин-гранулят і імуномодулятора авесстим на рівень продуктів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) та активність ферментів антиоксидантної системи (АОС) у гепатопанкреасі однорічок товстолобика, уражених різними ектопаразитами. Дослідження проведено у садково-рибних господарствах ДП "Рибгосп Галицький" (нині ТОВ "Рибгосп "Бурштинський") Рогатинського району Івано-Франківської області та ФГ "Добротвірський рибзавод" Кам'янко-Бузького району Львівської області, розташованих на теплих водах водойм-охолоджувачів Бурштинської та Добротвірської ТЕС. Для дослідження було відібрано однорічки товстолобика (з масою тіла 45 - 47 г), уражені збудниками Dactylogyrus hypophthalmichtіdis, Gyrodactylus hypophthalmichtіdis та одночасно обома паразитами. Встановлено, що в однорічок товстолобика, інвазованих Dactylogyrus hypophthalmichtіdis, Gyrodactylus hypophthalmichtіdis та за змішаної інвазії, після лікування бровермектин-гранулятом рівень ТБК-продуктів у гепатопанкреасі зменшився на 20,2; 21,9 та 19,1 %, дієнових кон'югатів - на 16,5; 18,1 та 17,6 % за p << 0,001 в усіх випадках і гідропероксидів - на 18,3 (p << 0,001); 18,3 та 21,4 (p << 0,01), відповідно. За одночасного використання препаратів бровермектин-гранулят та авесстим зниження рівня ТБК-продуктів і дієнових кон'югатів у гепатопанкреасі піддослідних риб у всіх випадках також було достовірним (p << 0,001) і становило відповідно 40,0 і 28,0; 41,7 і 27,8 та 41,8 і 33,3 %. Щодо вмісту гідропероксидів ліпідів у гепатопанкреасі пролікованих риб, то його зниження було вірогідним лише у риб, уражених Dactylogyrus hypophthalmichtіdis (13,8 % за p << 0,05) та у риб, інвазованих одночасно обома збудниками (35,1 % за p << 0,05). Після застосування зазначених препаратів активність ензимів антиоксидантного захисту у гепатопанкреасі однорічок товстолобика підвищувалася. Проте, слід зазначити, що в риб, уражених дактилогірусами, достовірно (p << 0,001) зростала лише активність супероксиддисмутази (СОД) за комплексного використання бровермектин-гранулятут та авесстимут. За ураження гіродактилюсами активність супероксиддисмутази у гепатопанкреасі риб, яким вводили лише бровермектин-гранулят вірогідно (p << 0,05) підвищилася на 6,3 %, а за застосування комплексу препаратів - на 33,3 % (p << 0,001). За змішаної інвазії, як і за моноінвазії, у гепатопанкреасі однорічок товстолобика після введення обох препаратів спостерігалося зростання активності всіх досліджуваних ферментів, причому у всіх випадках воно було достовірним: активність СОД - на 38,3 (p << 0,001), каталази - на 11,1 (p << 0,05) та глутатіонпероксидази - на 22,7 % (p << 0,05). Таким чином, застосування препарату бровермектин-гранулят за моногеноїдозів однорічок товстолобика мало менший вплив на біологічну рівновагу у системі ПОЛ - АОС, ніж його одночасне застосування з імуномодулятором авесстим.

• Стибель Володимир Володимирович (ветеринарні науки)
• Федорович Олег Васильович (педагогічні науки)
• Федорович Олександр Васильович (ветеринарні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"