Збільшення асортименту засобів захисту рослин зумовлює необхідність створення високонаційних методів гігієнічної оцінки умов праці та потенційних ризиків як інструменту моніторингу інгаляційних і дермальних експозицій. Мета дослідження - аналітична оцінка наукових розробок з токсиколого-гігієнічних досліджень пестицидів, методичних підходів до визначення професійного ризику й удосконалення практики їх використання в Україні. Матеріалами досліджень були державні стандарти, санітарні норми, інші нормативні документи національного законодавства, які регламентують безпеку пестицидів за їх застосування; міжнародні стандарти та законодавчі акти Європейського Союзу з оцінки ризику пестицидів і дозвільної процедури щодо їх розміщення на ринку засобів захисту рослин. У дослідженні використано теоретичні методи наукових розробок у галузі токсикології та гігієни застосування пестицидів, аналітичну оцінку сучасних підходів до визначення професійного ризику, реєстрації пестицидів і вдосконалення практики їх використання в Україні. Для запобігання шкідливого впливу пестицидів на здоров'я людини, живі організми та довкілля в кожній країні введено жорсткі законодавчі обмеження щодо їх застосування. Процедура реєстрації засобів захисту рослин є питанням національної безпеки і повинна вирішуватися на державному рівні. Усі використовувані препарати повинні проходити ретельну перевірку на дотримання основних принципів захисту від токсичного впливу пестицидів, а саме: захист відстанню, захист часом, захист дозою, оцінка ризику, захист механічними способами. Висновки: виконання умов угоди щодо Асоціації між Україною та Європейським Союзом передбачає комплекс заходів з адаптації та імплементації національної нормативно-правової бази відповідно до європейського законодавства. Наукові розробки в напрямі дослідження особливостей впливу пестицидів на людину та навколишнє природне середовище визначають основне завдання гігієнічної науки - об'єктивну кількісну оцінку умов праці, обгрунтування безпечних рівнів вмісту пестицидів в об'єктах виробничого середовища та розробку методичних підходів до оцінки професійного ризику з урахуванням міжнародного, європейського та вітчизняного досвіду.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"