З впливом потужних звуків, які нерідко супроводжуються ударною хвилею у разі застосування різних типів озброєння, стикаються під час виконання службових обов'язків військовослужбовці, що робить акубаротравматичне ураження слухової системи професійною патологією для даного контингенту. Мета дослідження - визначити зміни у стані центральних відділів слухового аналізатора за даними довголатентних слухових викликаних потенціалів (ДСВП) у військовослужбовців, які одержали акутравму в зоні проведення антитерористичної операції (АТО). Проведено дослідження функції центральних відділів слухового аналізатора у військовослужбовців з акутравмою, які постраждали в зоні проведення АТО. Основну групу складали 50 військово службовців з акутравмою з найтиповішими формами аудіометричних кривих і ступенем вираженості сенсоневральної приглухуватості, з асиметричним порушенням слухової функції та низхідним типом тональної аудіометричної кривої. Контрольну групу склали 15 здорових нормальночуючих осіб, які не мали контакту зі звуками високої інтенсивності. Усього обстежено 65 осіб. Реєстрація довголатентних (коркових) слухових викликаних потенціалів проводилася з використанням загальноприйнятої методики за допомогою аналізуючої системи "Eclipse" фірми "Interacoustics" (Данія). Під час аналізу одержаних кривих брали до уваги чіткість одержаної відповіді, форму кривої, латентні періоди піків (ЛПП) хвиль P₁, N₁, P₂ і N₂ ДСВП. Під час вивчення стану центральних відділів слухової системи у військовослужбовців з акутравмою за даними реєстрації слухових викликаних потенціалів було виявлено порушення в корковому відділі слухового аналізатора за даними ДСВП у всіх (100 %) обстежених і в 84 % випадків (42 чоловіки) - у стовбуромозкових структурах за даними КСВП. Було виявлено достовірне збільшення середньостатистичних значень ЛПП компонентів P₂ і N₂ ДСВП у обстежених у порівнянні з контрольною групою. Так, ЛПП компонента Р2 у військовослуж бовців з акутравмою склав (189,6 +- 2,4) мс у разі значення в контрольній групі (175,9 +- 2,6) мс (t = 3,87; P << 0,05), а N₂ - (302,2 +- 3,8) мс за норми (251,4 +- 3,1) мс (t = 10,36; P << 0,01). Висновки: застосування об'єктивних методів обстеження слухової системи, зокрема ДСВП, має велике значення у плані топічної діагностики, розв'язання експертних питань, визначення та об'єктивізації тяжкості перебігу захворювання у військовослужбовців з акутравмою з зони АТО та під час проведення лікувально-профілактичних заходів. За даними ДСВП у військовослужбовців, які отримали акутравму в зоні проведення АТО, виявлено порушення в коркових і підкоркових структурах слухового аналізатора, про що свідчать достовірне подовження ЛПП компонента P₂ та N₂ ДСВП до (189,6 +- 2,4) мс та (302,2 +- 3,8) мс відповідно. Одержані дані свідчать про важливу роль стану коркових відділів слухового аналізатора в розвитку сенсоневральних порушень у випадку акутравми, одержаної за реальних бойових умов.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Шидловська Тетяна Анатоліївна (медичні науки)
• Шидловська Тамара Василівна (медичні науки)
• Петрук Любов Геннадіївна (1979–) (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"