Мета роботи - вивчити науково-практичний досвід провідних вітчизняних і закордонних фахівців з теоретичного тлумачення дефініції "скронево-нижньощелепні розлади", означення її чітких характеристик з метою конкретизації та розширення понятійних орієнтирів при плануванні власних епідеміологічних і клінічних досліджень. Бібліографічний аналіз фахових статей електронних наукових ресурсів PubMed- NCB, Google Scholar, Free Medical Journals, Research Gate, світової електронної бази книг Google Book Search, електронного ресурсу Wold Health Organization, Інституційного репозитарію НМАПО ім. П. Л. Шупика з пошуку тлумачення, класифікаційних характеристик і діагностичних критеріїв скронево-нижньощелепних розладів (СНЩР). Аналіз наукових джерел поглибив розуміння того, що в Україні серед фахівців загальновживаним є термін "Синдром дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба" (СД СНЩС), виписаний у Міжнародній класифікації хвороб 10 й 11-го переглядів (МКХ-10, 2016 р.; МКХ-11, 2018 р). Термін "Синдром дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба" використовується вітчизняними фахівцями подібно до дефініції "скронево-нижньощелепні розлади", яка прийнята в більшості країн світу й затверджена Американською академією вивчення орофаціального болю. Обидва терміни є узагальнюючими для функціональних розладів, захворювань скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) та нейро-м'язових розладів жувальних м'язів (ЖМ), натомість лексично "синдром дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба" має більш вузьке значення й за логікою мав би вказувати лише на внутрішньосуглобові структурно-функціональні розлади СНЩС. Висновки: проведено бібліографічний аналіз вітчизняних і міжнародних наукових джерел з метою обгрунтування вибору та застосування терміну (СНЩР), їх таксономічних груп із клінічними характеристиками у власних наукових клінічних дослідженнях. Методологічною основою формування досліджуваних клінічних груп вибрано прийняту міжнародним науковим товариством Таксономічну класифікацію скронево-нижньощелепних розладів, 2013 р., а науковим інструментом категоризації об'єктів - розроблені на засадах доказовості міжнародні Діагностичні критерії СНЩР (DC-TMD), 2013 р. Це надає можливість проводити дослідження в середині кожної групи, аналізувати закономірності розвитку патології, особливості її перебігу, диференційовано підходити до вибору тактики лікувально-профілактичних заходів. Проведення досліджень за міжнародними дослідницькими протоколами суттєво спрощує спілкування та наукове обговорення в міжнародних професійних колах.

• Клочан Світлана Миколаївна (медичні науки)
• Біда Віталій Іванович (медичні науки)
• Омельяненко Ольга Анатоліївна (медичні науки)
• Омельяненко Оксана Андріївна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"