Мета дослідження - підвищити ефективність відновного лікування хворих на гострий коронарний синдром ГКС(ІМ) шляхом включення в склад протокольної програми терапії курсу парентерального застосування L-аргініну та L-карнітину (тіворелю). Обстежено 45 хворих на ГКС з елевацією сегмента ST, яким було проведено ургентну балонну ангіопластику та стентування інфаркт-залежної коронарної артерії. Вік хворих становив 59,6 +- 8,1 років. Дослідну групу склали 30 пацієнтів, що одержували стандартне протокольне лікування ГКС(ІМ) і яким додатково призначали 4,2 г L-аргініну та 2,0 г L-карнітину (препарат Тіворель, Юрія-Фарм, Україна) в формі розчину для інфузій по 100 мл один раз на добу курсом 5 днів внутрішньовенно. До контрольної групи увійшло 15 пацієнтів з ГКС(ІМ), яким також проведено ургентну балонну ангіопластику та стентування інфаркт-залежної коронарної артерії; але хворі цієї групи одержували лише стандартне протокольне лікування. Окрім загальноклінічних, інструментальних та лабораторних методів (загальний аналіз крові, MB фракції креатинфосфокінази (КФК-МВ), тропоніну Т, насичення артеріальної крові киснем (SpO2), ЕКГ у 12 стандартних відведеннях, тощо), проведено ехокардіографію у В-режимі апаратом з визначенням лінійних та об'ємних показників лівого шлуночка, визначенням фракції викиду (ФВ) та діастолічної функції серця. Функціональний стан судинного ендотелію визначали за концентрацією ендотеліну-1 (ЕТ-1) в плазмі крові та вмістом стабільних метаболітів NO. Встановлено, що у хворих на ГКС(ІМ) після перкутанного коронарного втручання часто розвивається реперфузійний синдром з проявами лівошлуночкової недостатності та порушень ритму. Під впливом стандартного медикаментозного лікування у хворих контрольної групи відмічено суттєве клініко-функніональне покращення, але прогресувало післяінфарктне ремоделювання з порушенням систолічної та діастолічної функції серця, з розвитком синдрому серцевої недостатності та ендотеліальної дисфункції судин, а також зберігалась резистентна до лікування екстрасистолія. У хворих дослідної групи під впливом комплексного медикаментозного лікування з включенням L-аргініну та L-карнітину відмічено достовірне зменшення частоти порушень ритму і провідності вже на другу добу спостереження, а також зменшення проявів постінфарктного ремоделювання ЛШ, що в кінцевому результаті проявлялося достовірним покращенням скоротливості міокарда (ФВ зросла на 13 %) та зменшенням діастолічної дисфункції. Покращення інотропної функції серця та достовірне зниження частоти і вираженості реперфузійних аритмій досягнуто саме за рахунок кардіометаболічного впливу L-карнітину. Крім того, у хворих, яким в комплексне лікування додатково включали курс терапії L-аргініном та L-карнітином після 10-денного лікування активність ЕТ-1 достовірно знижувалась, а концентрація метаболітів оксиду азоту в плазмі крові підвищувалась, досягаючи рівня здорових осіб (P >> 0,05), тобто, у них наступало відновлення ендотеліальної функції судин. Висновки: у першу добу після перкутанного коронарного втручання на фоні стандартної медикаментозної та відновної терапії найчастіше діагностували реперфузійний синдром з проявами гострої лівошлуночкової недостатності та порушень ритму і провідності.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Швед Микола Іванович (1950–) (медичні науки)
• Швед Маріанна Іванівна (медичні науки)
• Геряк Світлана Миколаївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"