Удосконалення методів діагностики та тактики ведення пацієнтів з ятрогенним компресійно-токсичним ураженням нижнього альвеолярного нерва (ЯКТУ НАН) є актуальною проблемою сучасної медицини та стоматологічної служби. Лікування хворих з ураженням нижнього альвеолярного нерва (НАН) вибирають на основі таких даних: характеру ураження, його тяжкості, строків з моменту ушкодження, наявності захворювань центральної нервової системи тощо. Вирішення окресленої задачі можна здійснити шляхом залучення до терапевтичної тактики нейропротекторних засобів із блокувальною дією на надмірну активність НМДА-рецепторів. Це може запобігти подальшому ураженню нерва та нейронів трійчастого вузла й відновити діяльність тих клітин, що внаслідок ішемічно-гіпоксичного процесу знаходяться у проміжному стані. Мета дослідження - провести порівняльну (упродовж 30-ти діб) оцінку показників ЕОД у пацієнтів з ятрогенним компресійно-токсичним ураженням нижнього альвеолярного нерва при різній лікувальній тактиці, у т. ч. із залученням до терапії гідрохлориду амантадину ("Неомідантан"). Проведено обстеження ій лікування 45 пацієнтів з ятрогенним компресійно-токсичним ураженням нижнього альвеолярного нерва. Діагностика проведена за допомогою додаткових методів обстеження: ортопантомограми (вивчення змін в періапікальних тканинах), імуноферментного визначення показників нейромаркерів сироватки крові (NSE та білок S100), ЕОД (електрозбудливість пульпи вітальних зубів). Для медикаментозного лікування ятрогенного компресійно-токсичного ураження нижнього альвеолярного нерва був запропонований спосіб лікування із залученням препарату похідного адамантану та контроль якості лікування за показниками змін титрів нейромаркерів у сироватци крові та показників ЕОД вітальних зубів у зоні ураження нерва. У дослідженні брали участь пацієнти віком від 20 до 60 років без супутньої стоматології та загальної невропатичної патології, в яких було встановлено ятрогенне компресійно-токсичне ураження нижнього альвеолярного нерва кореневими герметиками на основі резорцин-формаліну ("Foredent") та епоксидної смоли ("AH-Plus"). Порівнюючи динаміку значень ЕОД у групах без нейропротекторної підтримки (2-а і 3-я) й в умовах призначення гідрохлориду амантадину ("Неомідантан"), можна зробити висновок, що саме останній препарат викликає максимально потужне зниження показників електропровідності вітальних зубів у зоні ЯКТУ НАН та відновлення порогу чутливості пульпи. Висновок: амантадин гідрохлорид ("Неомідантан") проявляє нейропротекторну дію на систему "нижній альвеолярний нерв-нейрони трійчастого вузла" і його призначення хворим з ЯКТУ НАН сприяє збереженню морфофункціональної цілісності в цій системі, що особливо проявилось на 30-ту добу терапії. Підбиваючи підсумок змін показників ЕОД при ЯКТУ НАН на 30-ту добу спостереження, у залежності від лікувальної тактики можна побудувати такий варіаційний ряд: ЯКТУ НАН + протокольна терапія (2-а група) >> ЯКТУ НАН + протокольне хірургічне та терапевтичне лікування (3-я група) >> ЯКТУ НАН + протокольна терапія + гідрохлорид амантадину ("Неомідантан") (4-а група) >> ЯКТУ НАН + протокольне хірургічне та терапевтичне лікування + гідрохлорид амантадину ("Неомідантан") (5-а група).

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Шінкарук-Диковицька Марія Михайлівна (медичні науки)
• Погоріла Анна Василівна (медичні науки)
• Погоріла Алла Володимиріна (1972–) (медичні науки)
• Ковальчук Ліна Олександрівна (медичні науки)
• Ковальчук Любов Олександрівна (педагогічні науки)
• Ковальчук Лариса Онисимівна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"