Гострий обструктивний бронхіт (ГОБ) посідає друге рангове місце серед захворювань органів дихання у дітей. Останніми роками результати клінічних досліджень вказують на кореляцію між низькою забезпеченістю організму вітаміном D (VD) та ризиком рекурентних респіраторних інфекцій у дорослих і дітей. При цьому вплив недостатності/дефіциту VD та своєчасної компенсації цих порушень на частоту й тяжкість бронхообструктивного синдрому (БОС) у дітей перших років життя залишається маловивченим. Мета дослідження - вивчення особливостей забезпеченості VD дітей раннього віку з рекурентним БОС та впливу дотації вітаміну D3 на частоту й тяжкість епізодів захворювання. Обстежено 120 пацієнтів з ГОБ. I група - 60 пацієнтів з епізодичним БОС (до 3 епізодів на рік), II група - 60 дітей з рекурентним БОС (3 епізоди і більше на рік). Групу контролю становили 30 здорових дітей відповідного віку. Хворим проводили оцінку тяжкості БОС та визначення вмісту 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D) в сироватці крові за допомогою електрохемілюмінесцентного методу. Надалі група дітей з рекурентним БОС була розподілена на дві підгрупи: IIа підгрупа - 30 дітей, які щоденно одержували 1000 МО вітаміну D3 упродовж року, IIб підгрупа - 30 пацієнтів, яким не проводилась саплементація VD. Ефективність саплементації вітаміну D3 визначали за динамікою вмісту 25(OH)D у крові, частоти й тяжкості епізодів БОС. Під час статистичного аналізу даних використовували непараметричні методи. Для всіх видів аналізу критичне значення рівня значущості (p) приймалося << 0,05. Аналіз клінічних особливостей епізоду БОС показав, що в групі дітей з рекурентним БОС у порівнянні з пацієнтами з епізодичним БОС захворювання характеризувалось тяжчим перебігом (23,3 проти 10,0 % відповідно, p = 0,034). Встановлено, що середній показник забезпеченості VD у дітей з рекурентним БОС становив 13,68 (7,96; 19,51) нг/мл, а у дітей з епізодичним БОС - 33,0 (28,19; 41,97) нг/мл (p << 0,001). Показник саплементації VD в групі з рекурентним БОС був статистично значуще нижчим, ніж у дітей, які хворіли епізодично (5 проти 60 %, p << 0,001). Показано вірогідне зростання ризику виникнення тяжкого (відношення шансів (ВШ) 3,06; 95 % довірчий інтервал (ДІ) 1,19 - 7,84; p = 0,019) та рекурентного БОС (ВШ 4,35; 95 % ДІ 2,75 - 6,86; p << 0,001) за наявності рівня 25(OH)D у сироватці крові менше 20 нг/мл. Доведено вірогідний позитивний вплив річного курсу дотації вітаміну D3 на стан забезпеченості VD (25,11 (12,14; 42,47) нг/мл проти 14,48 (10,58; 23,47) нг/мл, p = 0,012) та середню частоту епізодів БОС (1,0 (0,0; 2,0) у IIа підгрупі проти 2,0 (1,0; 3,0) у IIб підгрупі, p << 0,001). На тлі прийому вітаміну D3 тяжкий перебіг БОС не реєструвався, на відміну від пацієнтів, які його не отримували (0 проти 20 % відповідно, p = 0,031). Висновки: за рекурентного БОС дефіцит VD має місце в 75 % дітей. Рівень 25(OH)D в сироватці крові нижче за 20 нг/мл асоціюється з підвищеним ризиком розвитку рекурентних і тяжких епізодів БОС. Саплементація вітаміну D3 у дозі 1000 МО/добу надає змогу підвищити вміст 25(OH)D в сироватці крові, зменшити частоту й тяжкість БОС.

• Больбот Юрій Кононович (1951–) (медичні науки)
• Годяцька Катерина Костянтинівна (медичні науки)
• Годяцька Катерина Констянтинівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"