Останнім часом урядом прийнято достатньо велику кількість документів законодавчого рівня з напряму регулювання безпеки в усіх сферах діяльності відповідно до концепції ризикорієнтованого підходу. Але при цьому спостерігається однобокість урядових рішень, яка проявляється перш за все у рекомендованих методах оцінки ризику, способах контролю (моніторингу) рівня ризику та пов'язаних з цим одиниць виміру ризику. Перевага віддається якісним методам оцінок ризику та інспекційним перевіркам об'єктів із використанням бальної шкали виміру ризику. З цього слідує небезпечна тенденція спрощеного підходу до важливого питання, гальмування впровадження сучасних ринкових методів управління, які базуються на кількісних оцінках ризику на основі моделювання, відповідного страхування ризику та декларування. Як свідчить досвід, тільки ці методи приводять до успіху самоврядування, зменшення державного тиску на бізнес та зближення з нормативним полем європейських країн. Проаналізовано допущені системні помилки та пропонуються шляхи їх виправлення. Отже, стаття є дуже актуальною. Оскільки ШММС постановою НАНУ визнано головною науковою організацією з наукового супроводу цієї важливої державної тематики, слід зробити відповідні роз'яснення. Обгрунтовано вибір одиниці виміру ризику на основі визначення відповідно до теорії розмірності та існуючої практики у небезпечних галузях виробництва, загальний алгоритм оцінки ризику на основі моделювання з можливістю оцінки людського чинника. Зроблено оцінку невизначеності за якісними та кількісними методами оцінок ризику, розглянуто ачгоритм відбору подій, факторів та обставин, які потрібно враховувати в моделях оцінок ризику.

• Бєгун Василь Васильович (національна безпека)
• Бєгун Віктор Васильович (фізико-математичні науки)
• Бєгун Сергій Васильович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"