Проведеними дослідженнями впливу індукційного періоду на займання очерету встановлено механізми процесу передавання тепла до матеріалу, що надає можливість впливати на цей процес. Доведено, що вони полягають у нагріванні виділенням необхідної кількості горючих газів та їх займання. Завдяки цьому стає можливим визначення впливу вогнезахисту та властивостей покрівельних композицій на процес гальмування процесу загорання очерету. Експериментальними дослідженнями підтверджено, що необроблений очерет, під термічною дією протягом 58 с зайнявся, що відповідно склав індукційний період розкладу матеріалу, полум'я поширилося по всій поверхні, що призвело до його повного згоряння, тривалість індукційного періоду збільшується до 587,45 с за рахунок розкладання антипіренів під дією температури з виділенням негорючих газів, які гальмують процеси окиснення матеріалу та суттєво підвищує утворення на поверхні очерету теплозахисного шару коксу. Це призводить до підвищення товщини шару коксу та гальмування теплопередачі високотемпературного полум'я до матеріалу. Завдяки цьому стало можливим визначення умов вогнезахисту очерету, шляхом утворення бар'єру для теплопровідності. Окрім того, у разі застосування вогнезахисного покриття температурний вплив здійснюється у напрямку реакцій у передполуменевій області вбік утворення сажеподібних продуктів на поверхні природного горючого матеріалу. Це надає можливість стверджувати про відповідність виявленого механізму формування властивостей вогнезахисту очерету спучувальними композиціями та практичну привабливість запропонованих технологічних рішень. Останні, зокрема, стосуються визначення кількості полімерної складової, оскільки очерет характеризується гідрофобністю і водний розчин антипірену стікає з поверхні. Таким чином, є підстави стверджувати про можливість спрямованого регулювання процесів формування вогнезахисту очерету шляхом використання комплексної покрівельної композиції з суміші антипіренів, яка містить природній полімер, здатної утворювати на поверхні матеріалу вогнезахисну плівку.

• Цапко Юрій Леонідович (1948–) (біологічні науки)
• Бондаренко Ольга Валеріївна (1967–) (соціологічні науки)
• Бондаренко Оксана Юріївна (біологічні науки)
• Бондаренко Ольга Миколаївна (економічні науки)
• Бондаренко Олександр Олександрович (медичні науки)
• Бондаренко Олена Спиридонівна (біологічні науки)
• Бондаренко Олена Сергіївна (економічні науки)
• Бондаренко Ольга Володимирівна (педагогічні науки)
• Бондаренко Оксана Вікторівна (економічні науки)
• Бондаренко Олександр Валентинович (1970–) (технічні науки)
• Бондаренко Оксана Анатоліївна (технічні науки)
• Бондаренко Олег Олександрович (1959–) (військові науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"