Мета роботи - дослідити аспекти якості життя хворих на цукровий діабет (ЦД), ускладнений синдромом діабетичної стопи (СДС), котрі впливають на лікування та реабілітацію. В період з 2017 до 2018 р. обстежено 198 хворих на ЦД 2 типу із СДС з ранами після оперативних втручань на рівні стопи з приводу гнійно-некротичних ускладнень. Чоловіків було 97 (49 %), жінок - 101 (51 %). Середній вік пацієнтів становив 59,2 року (39 - 76 років). Тривалість ЦД дорівнювала в середньому 11,8 року. Для оцінки якості життя (ЯЖ) використовували опитувальник EuroQol EQ-5D-5L, який оцінює стан здоров'я за 5 компонентами ЯЖ: рухливість, догляд за собою, повсякденна діяльність, біль та дискомфорт, тривожність і депресія. На кожне запитання є 5 варіантів відповіді залежно від ступеня вираженості проблеми (відсутність проблеми, незначні проблеми, проблема середнього ступеня тяжкості, значні проблеми, великі проблеми). Для суб'єктивної оцінки стану здоров'я застосовували візуальну аналогову шкалу. Виявлено статистично значуще зниження показників ЯЖ, а також психологічного компонента якості життя. Завдяки лікуванню та критичному відношенню до свого стану частота скарг зменшилася з 57,0 % (на початку лікування) до 50,5 % через 12 міс (р = 0,058). Відзначено поліпшення адаптації, що також сприяло зменшенню кількості скарг (р << 0,05). За іншими показниками ЯЖ (загальний стан здоров'я, фізичне функціювання, інтенсивність болю, рівень депресії) виявлено статистично значуще зниження як у чоловіків, так і у жінок. Установлено відсутність кореляції між середнім балом за візуальною аналоговою шкалою та результатами самооцінки за EuroQol EQ-5D-5L. Висновки: більшість хворих не можуть самостійно об'єктивно оцінити тяжкість свого стану, особливо на початку лікування. Не встановлено чіткого взаємозв'язку між суб'єктивною клінічною оцінкою стану здоров'я та наявністю окремих скарг у пацієнтів. У результаті лікування достовірно суб'єктивно зменшився біль і дискомфорт у нижніх кінцівках (з 46 до 26 %), а також проблеми з пересуванням (з 41 до 32 %). Зменшення частки пацієнтів з тривожністю та депресією (з 53 до 39,4 %) залежало від симптоматичного та патогенетичного лікування.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Марченко Олена Вікторівна (педагогічні науки)
• Марченко Олексій Васильович (філософські науки)
• Марченко Олеся Володимирівна (юридичні науки)
• Марченко Ольга Василівна (економічні науки)
• Марченко Оксана Володимирівна (юридичні науки)
• Марченко Ольга Володимирівна (медичні науки)
• Марченко Олександр Вікторович (економічні науки)
• Горобейко Максим Борисович (медичні науки)
• Юзвенко Тетяна Юріївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"