Мета роботи - виявити особливості лабораторно-діагностичних показників у хворих різних вікових груп з гострим коронарним синдромом (ГКС) з елевацією сегмента ST. Проаналізовано дані 835 хворих, які були госпіталізовані у відділення в період із січня 2000 р. до грудня 2015 р. з діагнозом ГКС з елевацією сегмента ST. Залежно від віку хворих розподілили на дві групи: 1-ша група (n = 189) - пацієнти віком менше 45 років, 2-га група (n = 646) - пацієнти віком 45 років і старші. У хворих молодого віку рівні гемоглобіну та тромбоцитів були значно вищими протягом усього періоду спостереження. Вихідні показники АЛТ та АСТ у хворих молодого віку були статистично значуще вищими у 1-шу добу (p << 0,001 та p << 0,01 відповідно) та не відрізнялися в подальшому. Рівні глюкози у хворих віком менше 45 років у 1-шу добу були статистично значуще нижчі, ніж у хворих старшої групи (p << 0,05). Рівень фібриногену у хворих віком менше 45 років був вищим (p = 0,048). Рівні загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ) у хворих 1-ї групи були статистично значуще нижчими як у 1-шу добу (p << 0,05), так і на 7-му добу (p << 0,001). Вихідні рівні холестерину ліпопротеїнів дуже низької щільності та тригліцеридів були вищими у хворих молодого віку (p << 0,05). Незважаючи на нижчі значення ХС ЛПНЩ ((3,47 +- 0,12) та (3,83 +- 0,08) ммоль/л; p << 0,05), вірогідну сімейну гіперхолестеринемію статистично значуще частіше реєстрували в групі хворих віком менше 45 років (відповідно у 7,34 та 1,32 %; p << 0,05). Висновки: найбільш значущими чинниками ризику розвитку інфаркту міокарда в молодому віці є дисліпідемія і підвищення рівня тригліцеридів навіть у разі відсутності гіперхолестеринемії. У пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда в молодому віці, статистично значуще частіше відзначали вірогідну сімейну гіперхолестеринемію. Розвиток інфаркту міокарда в молодому віці частіше супроводжується підвищенням рівнів фібриногену, гемоглобіну та тромбоцитів, що може мати протромбогенний ефект.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Пархоменко Оксана Миколаївна (педагогічні науки)
• Пархоменко Олександр Миколайович (1958–) (медичні науки)
• Пархоменко Олександр Миколайович (1971–) (педагогічні науки)
• Пархоменко Олександр Миколайович (педагогічні науки)
• Лутай Ярослав Михайлович (медичні науки)
• Білий Давид Олександрович (біологічні науки)
• Білий Дмитро Олександрович (медичні науки)
• Іркін Олег Ігорович (медичні науки)
• Степура Антон Олександрович (медичні науки)
• Кушнір Сергій Петрович (медичні науки)
• Кушнір Світлана Петрівна (1979–) (педагогічні науки)
• Кушнір Сергій Петрович (медичні науки)
• Скаржевський Олександр Анатолійович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"