Мета роботи - оцінити вплив блокаторів рецепторів ангіотензину II олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх у ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні у хворих з артеріальною гіпертензією (АГ). У дослідження залучили 126 пацієнтів із м'якою та помірною АГ. Хворих розділили на шість груп: 20 пацієнтів, що приймали олмесартан у дозі 20 - 40 мг у ранкові години; 20 пацієнтів, що приймали олмесартан у дозі 20 - 40 мг у вечірні години; 21 пацієнт, що приймав азилсартан у дозі 40 - 80 мг у ранкові години; 20 пацієнтів, що приймали азилсартан у дозі 40 - 80 мг у вечірні години; 22 пацієнти, що приймали телмісартан у дозі 40 - 80 мг у ранкові години; 23 пацієнти, що приймали телмісартан у дозі 40 - 80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне обстеження та повторне - через 3 міс терапії. Вечірній прийом олмесартану порівняно з ранковим приводив до більш вираженого зниження добового систолічного АТ - відповідно (11,09 +- 2,30) та (4,06 +- 2,25) мм рт. ст. (p << 0,01). Зміни добового діастолічного АТ були статистично незначущими, хоча зниження при прийомі у вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом ((8,38 +- 2,58) проти (3,38 +- 2,31) мм рт. ст.). Зміни добового АТ на тлі прийому азилсартану у вечірні або ранкові години були статистично значущими, але не відрізнялися між собою ((13,06 +- 2,65)/(9,76 +- 1,73) проти (12,71 +- 1,62)/(7,00 +- 1,50) мм рт. ст.). Зниження добового АТ на тлі прийому телмісартану було статистично значуще більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом ((16,48 +- 2,86)/(12,56 +- 2,80) проти (4,93 +- 1,53)/(5,40 +- 1,89) мм рт. ст.; p << 0,01). Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на тлі прийому телмісартану, а вечірній прийом - на тлі прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ як при прийомі у вечірні години, так і в ранкові. Частота досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на тлі прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становила відповідно 71,80; 71,0 та 75,61 %. Висновки: прийом телмісартану більш виражено знижував середньодобовий АТ при прийомі в ранкові години порівняно з вечірнім прийомом, олмесартан краще знижував середньодобовий АТ при прийомі у вечірні години, а прийом азилсартану однаково впливав на зниження АТ незалежно від часу прийому препарату.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Рековець Оксана Леонідівна (медичні науки)
• Сіренко Юрій Миколайович (медичні науки)
• Торбас Олександр Олександрович (юридичні науки)
• Торбас Олена Олександрівна (медичні науки)
• Кушнір Світлана Миколаївна (медичні науки)
• Кушнір Сергій Миколайович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"