Сучасний огляд нещодавніх рекомендацій Американської тиреоїдної асоціації та Ендокринного товариства США висвітлює найважливіші питання обстеження та ведення пацієнток із захворюваннями щитоподібної залози на тлі вагітності. Показано, що не тільки вагітність впливає на перебіг тиреоїдної патології, але й функціональні зміни тиреоїдного гормоногенезу становлять серйозну проблему для матері та плода. У вагітних під впливом плацентарного хоріонічного гонадотропіну рівень тиреотропного гормону значно знижується на 0,1 - 0,4 мкМО/мл для нижньої межі норми та на 1,0 мкМО/мл для верхньої у I триместрі вагітності. У зв'язку зі значним зростанням тироксин-зв'язуючих глобулінів рівні загального тироксину та трийодтироніну суттєво підвищуються з перших тижнів вагітності і можуть збільшуватися у 1,5 раза. Концентрація вільних трийодтироніну і тироксину знижується у другій половині вагітності, під час пологів вона в середньому на 10 - 15 % нижча, ніж у загальній популяції. Часто при вагітності визначаються позитивні рівні антитіл до тиреопероксидази і тиреоглобуліну. Згідно з міжнародними клінічними стандартами не рекомендується здійснювати тотальний скринінг рівня тиреоїдних гормонів у I триместрі вагітності. Визначення тиреотропного гормону проводять лише у групах ризику наявності патології щитоподібної залози. В Україні визначення рівня цього гормону може бути рекомендоване кожній вагітній у I триместрі вагітності або на момент першого звернення. Гіпотиреоз виникає приблизно у 0,5 % вагітних, а основною його причиною є аутоімунний тиреоїдит. Препаратом вибору для лікування гіпотиреозу є левотироксин. інші препарати не мають підгрунтя для використання. Найпоширенішою причиною аутоімунного гіпертиреозу є дифузний токсичний зоб, що виникає у 0,1 - 1 % усіх вагітностей, а серед неаутоімунних причин перше місце посідає гестаційний гіпертиреоз (1 - 3 %). Вважається, що субклінічний гіпертиреоз будь-якого походження не потребує лікування упродовж усієї вагітності. Лікування селеном не рекомендоване жодними клінічними настановами, навіть у жінок із позитивними антитиреоїдними антитілами. Доброякісні вузли щитоподібної залози не потребують лікування впродовж вагітності, а у випадках диференційованого раку щитоподібної залози можна застосовувати помірну супресивну терапію препаратами тироксину.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Черенько Марія Сергіївна (медичні науки)
• Черенько Сергій Макарович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"