Актуальність роботи обумовлена необхідністю передбачення стану водних ресурсів малих та середніх річок Північно-Західного Причорномор'я у XXI ст. з метою обгрунтування стратегії розвитку господарства Одеської області. Серед водних об'єктів території, яка розглядалась, знаходиться Куяльницький лиман, унікальні бальнеологічні властивості якого використовуються для оздоровлення людей ще з кінця XIX ст. В результаті глобального потепління та будівництва великої кількості штучних водойм на водозборах річок з 90-х років минулого сторіччя почалося обміління лиману. Прогнози можливого притоку прісних вод від річок до лиману у найближчому майбутньому мають велике значення для оцінки перспектив охорони та збереження природних ресурсів лиману. Мета роботи - визначення можливого стану водних ресурсів водозбору Куяльницького лиману у період 2021 - 2050 рр. на базі імітаційного математичного моделювання за моделлю "клімат-стік" з використанням метеорологічних даних 14 моделей кліматичного сценарію RCP4.5. Оцінки зонального (кліматичного) річного стоку були надані для шести метеорологічних станцій, розташованих на водозборі Куяльницького лиману та суміжних з ним територіях. Для кожної із розглянутих моделей були надані осереднені по території оцінки водних ресурсів, ресурсів тепла та вологи. Показано, що зміни водних ресурсів при порівнянні із даними минулого сторіччя будуть знаходитися у межах від -82,6 % (модель CLMcom3) до +75,4 % (модель MPI-CSC2). Для подальших розрахунків була розглянута середньостатистична модель, яка являє собою результат осереднення усіх розглянутих моделей. Установлено, що найкраще узгодження розрахункових та фактичних тенденцій змін кліматичних чинників формування стоку спостерігається саме для середньої статистичної моделі. Згідно із цією моделлю на водозборі Куяльницького лиману у 2021 - 2050 рр. очікується зростання ресурсів тепла на +12,3 % при незначному (-1,80 %) зменшенні ресурсів зволоження. В результаті зменшення водних ресурсів території буде становити 25,5 %. Перехід до природного річного стоку окремих водотоків, які живлять лиман, дозволив виявити, що у 2021 - 2050 рр. згідно із сценарієм RCP4.5 середній багаторічний приплив прісної води від річки Великий Куяльник буде становити 16,5 млн. м<^>3, а приплив від інших водотоків - 1,3 млн. м<^>3.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Лобода Наталія Степанівна (географічні науки)
• Куза Антоніна Миколаївна (географічні науки)
• Куза Анжела Михайлівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"