Мета дослідження - визначення особливостей розвитку гіпертонічної хвороби (ГХ) та ішемічної хвороби серця (ІХС) в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС залежно від статі, професійної належності, строків перебування під дією радіації та характеру робіт, що виконувались. За період з 2012 по 2018 рр. обстежено 483 чоловіків-УЛНА (УЛНА-ч) та 134 жінок УЛНА (УЛНА-ж), які працювали в зоні аварії в 1986 - 1987 рр. Всі УЛНА, чоловічої та жіночої статі, на момент участі в аварійних роботах не мали ознак кардіальної патології. Діагноз серцево-судинного захворювання (ССЗ) встановлювали у відповідності до стандартів діагностики, прийнятих в Україні на основі клініко-лабораторного обстеження. За професійною належністю та характером виконуваних робіт всі УЛНА були розподілені на наступні категорії: (1) оперативний персонал ЧАЕС, (2) особи, зайняті на будівельних роботах (будівельники), (3) водії, (4) інженерно-технічні робітники (ІТР), (5) службовці міністерства внутрішніх справ (МВС), включаючи пожежників, внутрішніх військ (ВВ), радянської армії (РА), (6) робітники низькокваліфікованої праці (НКП), (7) медичний персонал (лікарі, медичні сестри, фельдшери) і (8) обслуговуючий персонал. Із числа всіх обстежених чоловіків і жінок, які брали участь в ліквідації наслідків аварії (ЛНА), переважна більшість працювала в зоні аварії з кінця квітня по кінець грудня 1986 р.: 440 чоловіків і 111 жінок. Інші брали участь в ЛНА у 1987 р. Більшість чоловіків та жінок працювала на аварійних роботах з 26 квітня 1986 р. по кінець травня (349 та 71 особа відповідно), причому частка чоловіків була вірогідно більшою. В інші місяці 1986 р. та починаючи з 1987 р., навпаки, відносне числове жінок, залучених до ЛНА, перебільшувало частку чоловіків. Чоловіки-УЛНА всіх професій перебували в зоні розику ССЗ, причому достовірний зв'язок з ГХ відзначено у службовців силових структур, з ІХС - у ІТР і будівельників, а з інфарктом міокарда - у водіїв. Ризик розвитку ГХ в перші 10 років після аварії був у 4,6 раза вище у службовців МВС, ВВ і РА, які працювали в м. Прип'ять і/або на ЧАЕС звичайним (невахтовим) методом порівняно з особами інших професій та умов праці. Ризик розвитку ІХС в перші 15 років був вищим у 8,2 раза в ІТР, які працювали в 30-км зоні, порівняно з іншими УЛНА, а інфаркту міокарда - впродовж всього періоду спостереження в 6,4 раза вище у водіїв-УЛНА, які працювали в 30-км зоні вахтовим методом. У жінок-УЛНА ризик розвитку ГХ в перші 10 років після аварії був в 2,1 раза нижчим у тих, хто працював у сфері обслуговування (працівники кухні, торгівлі, економісти і бухгалтери, зв'язківці тощо) порівняно з представницями будь-якої іншої професії, а ІХС в перші 15 років після аварії - вищий у лікарів і медичних сестер та УЛНА інших професійних категорій, які працювали вахтовим методом. Жінки, які працювали вахтовим методом мали в 4,8 раза вищий ризик розвитку інфарту міокарда, ніж ті, хто працював протягом певного терміну з наступним виведенням із зони аварії. Висновки: для більш точної оцінки радіаційного впливу на серцево-судинну систему осіб, які брали участь в ЛНА на ЧАЕС, слід не обмежуватися тільки порівнянням ефектів з неопроміненим населенням, але брати до уваги професійну належність УЛНА, терміни перебування в зоні аварії і характер праці.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Білий Давид Олександрович (біологічні науки)
• Білий Дмитро Олександрович (медичні науки)
• Настіна Олена Михайлівна (біологічні науки)
• Сидоренко Геннадій Васильович (біологічні науки)
• Курсіна Наталія Вікторівна (біологічні науки)
• Базика Олександр Дмитрович (медичні науки)
• Ковальов Олександр Сергійович (медичні науки)
• Ковальов Олександр Сергійович (1959–) (військові науки)
• Ковальов Олександр Семенович (1945–) (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"