Мета досліджень - визначити концентрацію прозапальних цитокінів (ФНП-<$Ealpha> та ІЛ-6) в УЛНА на ЧАЕС йодного періоду, які було опромінено в молодому віці та хворіють на ЦД 2 типу. Обстежено 111 УЛНА на ЧАЕС йодного періоду, опромінених у молодому віці (18 - 35 років), яких було розподілено на 2 групи: I група (основна) - 66 осіб із ЦД 2 типу; II група (порівняння) - 45 осіб за наявності незміненого глюкозотолерантного тесту. III група (нозологічного контролю) - 20 осіб, які страждають на ЦД 2 типу, але не зазнали дії іонізуючого випромінювання (ІВ); IV група (30 осіб) - практично здорові. Всі пацієнти обстежувалися відповідно із протоколом дослідження. Концентрацію ФНП-<$Ealpha> та ІЛ-6 визначали в сироватці крові за допомогою імуноферментного методу. Статистичну обробку одержаних даних проведено за допомогою програмного забезпечення Microsoft Office Ехсel 2007. В УЛНА на ЧАЕС йодного періоду, які хворіють на ЦД 2 типу, та у пацієнтів групи нозологічного контролю виявлено більш високі концентрації сироваткових ФНП-<$Ealpha> та ІЛ-6, ніж у практично здорових та в осіб групи порівняння. Достовірних відмінностей концентрації ФНП-<$Ealpha> залежно від ступеня ожиріння в I групі не встановлено, а має місце тільки тенденція до її підвищення зі збільшенням маси тіла. В той же час встановлено залежність концентрації ІЛ-6 від маси тіла: достовірно вищі значення показника були притаманні особам, які мають ожиріння II ст. За оптимального типу глікемічного профілю і індексу маси тіла встановлено мінімальні концентрації прозапальних цитокінів (ФНП-<$Ealpha> ІЛ-6) в сироватці крові. В УЛНА на ЧАЕС, які хворіють на ЦД 2 типу, не встановлено залежності концентрацій ФНП-<$Ealpha> і ІЛ-6 від тривалості перебігу захворювання. Встановлено відсутність достовірних відмінностей концентрації ФНП-<$Ealpha> та ІЛ-6 із збільшенням дози зовнішнього опромінення. Висновки: уточнення потенційних механізмів впливу ФНП-<$Ealpha> і ІЛ-6 на процеси метаболізму та хронічного низькоградієнтного запалення в організмі УЛНА на ЧАЕС йодного періоду, які хворіють на ЦД 2 типу, є перспективним напрямком наукових досліджень, особливо в обгрунтуванні перспективності їх застосування в межах визначення груп ризику розвитку та перебігу захворювання та розробки заходів превентивної терапії.

• Домбровська Наталія Сергіївна (біологічні науки)
• Плескач Оксана Яківна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"