Патологія ендометрія (ПЕ) є однією з найбільш поширених проблем, що ускладнює життя жінки у пізній репродуктивний, мено- та постменопаузальний періоди. На сьогодні доведено, що ПЕ виступає як преморбідне тло, на якому маніфестують онкологічні процеси жіночої репродуктивної системи. Особлива роль у верифікації ПЕ належить неінвазивним та інвазивним методам дослідження, діагностична цінність яких не є однаковою. Мета дослідження - оцінювання діагностичної ефективності основних методів верифікації ПЕ у жінок у пізній репродуктивний і постменопаузальний періоди. Проведено комплексне обстеження 162 жінок із ПЕ. Окрім загальноприйнятого обстеження всім пацієнткам на першому етапі дослідження проводили трансабдомінальну та транспіхвову ультрасонографію (ТПУЗД) із подальшою 3D\4D- ехографією та дослідженням у режимі соноеластографії (ТГІ-СЕГ). На другому етапі дослідження виконували гістерорезектоскопію з подальшою гістологічною верифікацією отриманого матеріалу. За даними ТПУЗД діагноз гіперплазії ендометрія (ГЕ) встановлено у 162 випадках. У 76 (59,4 %) пацієнток діагностовано неатипову форму (НФ) ГЕ, у той час як у 52 (40,6 %) жінок виявлено атипову форму (АФ) ГЕ. У 34 (20,9 %) пацієнток відзначено розбіжність ультразвукового та патогістологічного діагнозу. Частота діагностики ГЕ за допомогою ТП + СЕГ становила 145 (89,5 %) випадків, що на 10,5 % менше у порівнянні з ТПУЗД. Підвищену ехогенність ендометрія мали 58 (76,3 %) жінок із НФ ГЕ, з АФ ГЕ даний діагностичний критерій встановлено у 42 (80,1 %) хворих. Деформацію рельєфу порожнини матки виявлено у 52 (68,4 %) пацієнток із НФ ГЕ, у жінок із АФ ГЕ даний ультразвуковий показник виявляли у 38 (73,1 %) випадках. Нерівність зовнішнього контуру М-еха визначали у 8 (10,5 %) жінок із НФ ГЕ та у 14 (26,9 %) жінок із АФ ГЕ (p << 0,05). Під час виконання гістерорезектоскопії діагноз ГЕ встановлено у 154 (95,0 %) випадках. Для хворих у пост- та пременопаузальний періоди виявились більш характерними фіброзні поліпи. Проведений порівняльний аналіз діагностичних характеристик свідчить, що доповнення ультразвукового дослідження соноеластографією надає можливість зменшити відсоток хибних результатів і підвищити діагностичну чутливість ультразвукового дослідження під час діагностики гіперплазії ендометрія з 79,0 до 89,5 %. Включення в діагностичний алгоритм гістерорезектоскопії надає можливість візуалізувати патологію ендометрія та отримати прицільну біопсію. Це надає можливість підвищити діагностичну чутливість ультразвукового дослідження з використанням соноеластографії з 89,5 до 95,0 %.

• Бенюк Василь Олесійович (медичні науки)
• Бенюк Василь Олексійович (медичні науки)
• Гончаренко Вадим Миколайович (медичні науки)
• Олешко Віктор Федорович (медичні науки)
• Забудський Олександр Васильович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"