Мета дослідження - визначення особливостей лактації у породіль із ожирінням залежно від індексу маси тіла та проведених лікувально-профілактичних заходів. Проведено аналіз та оцінювання кількості та якісних показників (лактози, казеїну, загального білка, ліпідів, лактоферину, траисфсрину, церулоплазміну, вітамінів C і E, імуноглобулінів класів G, A, M) материнського молока у динаміці післяпологового періоду (ППП) у 386 породіль. До основної групи ввійшли 115 жінок із ожирінням, ведення прегравідарного періоду, вагітності та ППП яких здійснювали за запропонованою програмою, що включала немедикаментозні та медикаментозні методи. До групи порівняння ввійшли 103 породіллі з ожирінням, менеджмент ведення яких проводили згідно з Наказом N 417 МОЗ України від 15.07.2011 р. До контрольної групи включені 53 гіершороділлі з нормальною масою тіла. Аналіз стану лактації виявив гіногалактію та патологічні зміни якісного складу грудного молока, що характеризувались у жінок із ожирінням зниженням рівня лактози та лактоферину у 1,6 разу, загального білка, церулоплазміну - у 2,2 разу, ліпідів - у 2,1 разу, трансферину - в 1,4 разу, казеїну - в 1,5 разу, вітаміну C - в 1,8 разу та E - в 1,5 разу, а також вмісту IgG - у 2,1 разу, IgM - в 1,9 разу, IgA - у 2,2 разу. Ступінь тяжкості гіпогалактії та кількість патологічних змін якісних показників материнського молока зростають у міру підвищення індексу маси тіла. Запропонована патогенетично обгрунтована програма лікувально-профілактичних заходів сприяла збільшенню кількості грудного молока та покращанню його якісного складу.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"