Після аварії на атомній електростанції (АЕС) в м. Фукусіма бездротова мережа на основі безпілотних літальних апаратів (БПЛА-БМ) використовується для передачі даних з постів контролю (ПК) в кризовий центр (КЦ) при здійсненні післяаварійного моніторингу АЕС. Однак, час польоту популярних легких БПЛА становить всього близько 20 - 40 хвилин. Останній факт являє собою серйозну перепону для використання БПЛА-БМ при складному і тривалому післяаварійному моніторингу АЕС. Предметом статті є процес забезпечення безперебійної роботи БПЛА-БМ. Мета роботи - запропонувати підхід до забезпечення безперебійної роботи БПЛА-БМ в ході післяаварійного моніторингу АЕС за рахунок використання станції автоматичної заміни батарей (САЗБ). Завданнями статті є: запропонувати схему розгортання БПЛА-БМ з використанням САЗБ для заданого сценарію; надати приклад використання запропонованої схеми для забезпечення безперебійної передачі даних від ПК до КЦ під час післяаварійного моніторингу Запорізької АЕС (ЗАЕС); обговорити приклад використання запропонованої схеми. Отримані наступні результати. Розроблено і описано спрощену схему розгортання БПЛА-БМ з використанням САЗБ для передачі даних від ПК до КЦ під час післяаварійного моніторингу АЕС. При цьому розглянуто два сегмента в складі БПЛА-БМ: сегмент WiFi, що включає обладнання WiFi на ПК, обладнання WiFi на борту БПЛА мультироторного типу (MБПЛА) і бортове обладнання WiFi на борту БПЛА літакового типу (ЛБПЛА); сегмент LoRaWAN, що складається з обладнання LoRaWAN на борту ЛБПЛА і обладнання LoRaWAN в КЦ. Наведено і описано приклад розгортання БПЛА-БМ з використанням САЗБ для передачі даних від ПК ЗАЕС в КЦ. Складено і проаналізовано графік змін для 2 флотів МБПЛА, що забезпечують постійну роботу БПЛА-БМ під час післяаварійного моніторингу ЗАЕС. Оцінено вплив польотної відстані МБПЛА від точки його розташування у сегменті WiFi до точки його розташування на САЗБ на такі параметри: час чергування флоту МБПЛА; час очікування початку польоту МБПЛА до точки його розташування у сегменті WiFi; кількість флотів МБПЛА для забезпечення безперебійної роботи БПЛА-БМ. Напрямок подальших досліджень включає розробку схеми розгортання БПЛА-БМ з використанням АЗБ для декількох сегментів WiFi.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Клюшніков Ігор Миколайович (1973–) (військові науки)
• Фесенко Геннадій Васильович (1955–) (біологічні науки)
• Харченко Вячеслав Сергійович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"