Актуальність. Останніми роками озон все частіше застосовується в медицині як лікувальний засіб, про що свідчать численні наукові роботи в Україні та за кордоном. Позитивна дія озону щодо киснево-транспортної функції і реологічних властивостей крові, здатність до активації гуморального імунітету і посилення аналгезії пояснює широке застосування озонотерапії в клінічній медицині. Мета дослідження - оцінка клінічної ефективності парентеральної озонотерапії як компонента інтенсивної терапії при лікуванні окремих невідкладних станів і хронічних захворювань. Матеріали та методи. Матеріалом для дослідження обрані результати лікування пацієнтів відділення інтенсивної терапії та екстракорпоральної детоксикації Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, які пройшли курс парентеральної озонотерапії в 2018 році. Оцінка клінічних показників і результатів лікування проведена ретроспективно на підставі аналізу даних історій хвороби. Використано такі методи дослідження: бібліосемантичний, системного аналізу, порівняльного аналізу, статистичний. Результати. За період дослідження проліковано 144 пацієнти віком 17 - 72 роки, жінок було 84 (58,3 %), чоловіків - 60 (41,7 %). Всі пацієнти при надходженні у відділення проходили комплексне клінічне і лабораторне обстеження. Постановка клінічного діагнозу і план лікування формувалися відповідно до уніфікованих клінічних протоколів Міністерства охорони здоров'я України. Згідно з діагнозами пацієнти були розподілені на 5 клінічних груп, для кожної з яких були обрані ключові показники ефективності озонотерапії. Авторами був застосований синдромний підхід в оцінці ефективності озонотерапії. Клінічна оцінка проводилася в кожній групі окремо. Парентеральне озонування крові здійснювалося за допомогою апарата "Бозон-Н+" відповідно до методики, схваленої Міністерством охорони здоров'я України ("Методики озонотерапії", 2001). У пацієнтів із гострими отруєннями озонотерапія застосовувалася при ураженні метгемоглобінутворювачами й іншими гіпоксичними отрутами (токсична дія речовин переважно немедичного призначення (T51-T65), токсична дія монооксиду вуглецю (Т58), токсична дія інших газів, димів та випарів (Т59), токсична дія інших і неідентифікованих речовин (Т65)). У пацієнтів із гострими інфекційними захворюваннями озонотерапія застосовувалася в лікуванні герпесу (В00), хвороби Лайма (A69.2), грипу та пневмонії (J09-J18); при хронічних захворюваннях: псоріазі (L40), цукровому діабеті (Е10-U14), ускладненому периферичною ангіопатією (I79.2*), гіпертонічній хворобі (I10) і гіпертонічній енцефалопатії (167.4); при гострій хірургічній патології озонотерапію застосовували в таких групах захворювань: термічні та хімічні опіки (T20-T32), фурункульоз (L02.9), трофічні виразки нижніх кінцівок різного генезу (L98.4.) та при інших окремих захворюваннях. Ускладнення при проведенні лікування не зареєстровані. Висновки: метод має значні перспективи в лікуванні широкого спектра гострих і хронічних захворювань та невідкладних станів. Незважаючи на той факт, що озонотерапія веде до значних позитивних змін в організмі людини, метод вимагає подальшого вивчення з метою удосконалення та стандартизації.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Струк Володимир Федорович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"