Дослідження спрямовано на розкриття сутнісних особливостей релігійної віри як екзистенційноперсоналістичної моделі формування людини, її світоглядних орієнтирів та діяльності, що передбачає послідовне розв'язання таких задач: акцентувати на різноманітні підходи до осмислення феномену "релігійна віра" (як проблемі принципової відкритості, незавершеності людини, як проблемі стосунків "Я-інший", як проблемі синтезу людського та божественного тощо); розкрити духовні можливості релігійної віри, її особливості в пограничних ситуаціях. Автор виходить із недостатнього осмислення релігійної віри як впевненості в невидимому. Релігійна віра виступає тим екзистенціалом, завдяки якому людина долає суперечності між скінченністю та нескінченністю, тим конструктом людського духу, який уможливлює її вихід в царину трансцендентного. В цьому контексті релігійна віра є своєрідним критерієм "наростання" людського в людині, критерієм її духовності та гуманності. Релігійна віра, являючись складовою буття людини, надає йому ірраціональних вимірів, уможливлює неможливе. Екзистенційний потенціал релігійної віри слугує тією "точкою опори" людини, завдяки якій вона самоактуалізується, самоздійснюється й формує певну світоглядну модель. Доведено, що релігійна віра, в якій віддзеркалюються світоглядні орієнтири людини, виявляється одним із принципів її самовивищення, способу вирішення екзистенційних проблем. Причому в ній відображаються, з одного боку, сутнісні характеристики, властивості самого Божества, а з іншого - граничні можливості й неможливості людини у всьому розмаїтті унікальності та специфічності її буття. Релігійна віра, виступаючи чинником активності людини, вибудовує її ціннісно-світоглядну модель світу. Вона "опікується" фатальними проблемами людського буття, так як має виняткове значення при вирішенні сенсожиттєвих питань людського існування. Екзистенційний досвід віруючого набуває статусу події, що відкриває поле нових можливостей, нового духовного досвіду. Акумулятивний ефект даного досвіду формує духовно-ціннісні пріоритети людського буття, задає певні координати життєдіяльності людини, завдяки чому вона самовизначається, знаходячись у діалогічному спілкуванні з Абсолютом. Релігійна віра, розгортаючись як постійний процес "пошукзнаходження", відкриває код трансцендентності, нові грані стосунків царини Людського та Божественного.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"