Наведено порівняльний аналіз класичного шовного хірургічного методу та методу біологічного зварювання живих тканин. На підставі клінічних досліджень встановлено, що біологічне зварювання живих тканин є більш ефективним, що підтверджують одержані результати. Мета дослідження - дослідити перевагу методу високочастотного електрозварювання живих тканин над іншими методами з'єднання тканин за оперативних втручань у ротовій порожнині шляхом порівняння з класичним хірургічним методом. Проведено обстеження і лікування двадцяти пацієнтів з кістами щелеп, які звернулися до стоматологічного відділення Навчально-лікувального центру "Університетська клініка". Всі пацієнти були віком від 25 до 45 років без супутніх захворювань за нормальних умов праці і харчування та без патології ротової порожнини. У всіх випадках зміни охоплювали ділянку не більше двох зубів, кісти не поширювались на носову порожнину, верхньощелепну пазуху та нижньощелепний канал. Дванадцять з двадцяти пацієнтів склали групу порівняння і були проліковані класичним хірургічним методом. Пацієнти, що не ввійшли до групи порівняння, склали основну групу, де замість шовного матеріалу було використано метод електрозварювання тканин. Встановлено, що метод з використанням апарата для високочастотного електрозварювання живих тканин ЕКВЗ-300 "ПАТОНМЕД" забезпечує повне, щільне та герметичне закриття ран. Застосування електротермоадгезії під час хірургічного лікування хворих на рак не погіршує імунологічної резистентності організму, а сприяє активації механізмів протиракового імунітету, а саме і посиленню деструктивної здатності природних цитотоксичних клітин майже удвічі. Виконання оперативних втручань із застосуванням електрозварювального апарата створює оптимальні умови для швидшого загоєння рани внаслідок меншої травматизації тканин, відсутності чужорідного шовного матеріалу в рані, зменшення тривалості оперативного втручання та часу перебування під дією наркотичних засобів. Висновки: використання методу високочастотного електрозварювання тканин у разі цистектомії в ротовій порожнині надає змогу суттєво скоротити час операції у порівнянні з хірургічним, зменшує травмування тканин, забезпечує герметичність рани, знижує витрати на шовні матеріали, на 90 % скорочує ризик інфікування рани. У рані відсутні чужорідні тіла (шви, скоби, клей тощо), що надає змогу уникнути таких ускладнень, як кровотеча та гнійні запалення рани. Після загоєння виявлено відсутність шва за рахунок проростань судин і відновлення кровопостачання.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Максимів Олег Олегович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"