Мета роботи - вивчити особливості та діагностичну цінність термографії дистальних відділів верхніх кінцівок у дітей шкільного віку з АГ. Обстежено 61 дитину шкільного віку. Дітей було розподілено на 3 групи: до 1-ї, основної групи (21 особа), увійшли діти з АГ, до 2-ї, основної групи (20 осіб), - діти з передгіпертензією, контрольну групу (20 осіб) складали діти з нормальним рівнем АТ. У дітей проводилися анамнестичне опитування та загальне клінічне обстеження. Вимірювання АТ виконувалося сертифікованими автоматичними тонометрами (OMRON 705ІТ, фірми OMRON, Японія) у ранковий час, на обох руках, тричі, з інтервалом у 2 хв. Середні значення тиску оцінювалися за перцентильними таблицями відносно віку, статі і зросту. Інфрачервону термографію у дітей проводили дистанційно за допомогою сертифікованого тепловізора Flir One Pro. Термографію дітям проводили на руках, на тильній поверхні, увагу приділяли дистальній частині пальців (проекції нігтьових пластинок). Допустима похибка під час вимірювання температури була <$Esymbol С~0,15~symbol Р roman C>. За результатами тонометрії одержано дані: у 20 дітей (32,8 %) рівень АТ був у межах коридору 90 - 95 %, що оцінено як артеріальну передгіпертензію (2-га основна група); у 21 дитини (34,4 %) - перевищував 95 %, що розцінено як АГ (1-ша основна група); у 20 дітей (32,8 %) - знаходився в межах 25 - 75 перцентильного коридору, що відповідає нормальному рівню (контрольна група). За даними термографії, середня найвища температура тильної поверхні дистальних фаланг у цих дітей становила <$E29,7~symbol С~0,8~symbol Р roman C> та коливалась від 25,7 до <$E32,1~symbol Р roman C>. У дітей з контрольної групи середня найвища температура дорівнювала <$E30,7~symbol С~0,7~symbol Р roman C> і коливалась від 28,9 до <$E32,1~symbol Р roman C>. Найвища температура реєструвалась на фаланзі 3-го пальця у 17 (85,0 %) дітей, на фаланзі 2-го пальця - у двох дітей (10,0 %) та в однієї дитини (5,0 %) - на фаланзі 4-го пальця, найнижча - на фаланзі 5-го пальця. У дітей з АГ спостерігалося зниження максимальної температури термоемісії на тильній поверхні кисті, та зміщення зони найвищої термоемісії на вказівний палець у порівнянні з дітьми з контрольної групи, у яких ця зона знаходилася переважно на середньому пальці. Також у них виявлялася зміна термографічної картини кистей рук із зниженням тепловипромінювання в 4-му та 5-му пальцях, на відміну від дітей із контрольної групи. Висновки: діти з АГ мають особливості термографічної картини, які проявляються зниженням максимальної температури термоемісії, що, очевидно, пов'язано зі збільшенням периферійного опору току крові та уповільненням капілярного кровотоку. Розширенням максимальної зони та домінування термовипромінювання на вказівному пальці, на відміну від дітей із нормальним рівнем АТ, можна розцінювати як діагностичну ознаку АГ. Діти з передгіпертензією за результатами термографії мають бути віднесені до групи ризику з розвитку АГ. До факторів ризику, які погіршують тепловипромінювання, можна віднести розлади мікроциркуляції (зменшення лінійної щільності капілярів), а також зайву вагу та гіподинамію у школярів. Інфрачервону термографію можна рекомендувати як один із методів ранньої діагностики АГ у дітей.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Нечитайло Дмитро Юрійович (медичні науки)
• Нечитайло Юрій Миколайович (медичні науки)
• Міхєєва Тетяна Миколаївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"