Мета роботи - вивчити ефективність застосування аторвастатину у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) із супутнім цукровим діабетом (ЦД) типу 2. Обстежено 49 хворих на ХОЗЛ із супутнім ЦД типу 2. Пацієнтам, окрім стандартної терапії, призначали аторвастатин 20 - 40 мг 1 раз на добу впродовж шести місяців. Під час обстеження пацієнтів використовували САТ-тест, тест із 6-хвилинною ходьбою, інтегральний індекс BODE, спірометрію, біоімпедансний аналіз. У динаміці лікування оцінювали також ліпідний спектр крові, вуглеводний обмін, функціональний стан ендотелію, рівень лептину, адипонектину, резистину, фактора некрозу пухлин-<$Ealpha> (ФНП<$Ealpha>), трансформуючого фактора росту-<$Ebeta 1> (ТФР<$Ebeta 1>) та C-реактивного білка (CРБ) у сироватці крові. Під час аналізу показників біоімпедансометрії в динаміці лікування аторвастатином у хворих на ХОЗЛ із супутнім ЦД типу 2 встановлено достовірне зниження відсотка жирової маси, вісцерального жиру та ІМТ. Під час оцінки спірометрії, відзначалась тенденція до зростання ОФВ1, проте достовірності не було (p >> 0,05). Через 6 міс лікування аторвастатином у хворих на ХОЗЛ із супутнім ЦД типу 2 спостерігалось достовірне зниження задишки на 61,8 % (p >> 0,05), зменшення кількості балів за САТ-тестом на 40,7 % (p << 0,001) та зростання відстані пройденої за 6 хв на 14,9 % (p << 0,001). Інтегральний індекс BODE наприкінці лікування зменшувався на 49,9 % (p << 0,001). Аналіз показників ліпідного спектра крові показав достовірне зниження загального ХС, ХС ЛПНЩ, ХС ЛПДНЩ, ТГ (p << 0,001), проте ХС ЛПВЩ достовірних змін не зазнавав (p >> 0,05). Рівні адипоцитокінів (лептину та резистину), ФНП<$Ealpha>, ТФР<$Ebeta 1> та CРБ у сироватці крові за використання аторвастатину у хворих на ХОЗЛ із супутнім ЦД типу 2 достовірно знижувалися за відсутності достовірних змін адипонектину (p >> 0,05). Аналіз показників функціонального стану ендотелію наприкінці лікування показав вірогідне зростання рівня нітратів/нітритів на 35,3 % (p << 0,001), зниження КЦЗЕ удвічі (p << 0,001) та ЕТ-1 у 2,3 разу (p << 0,001). За результатами дослідження, аторвастатин достовірно не впливав на вуглеводний обмін, але покращував ліпідний спектр крові. Отже, у пацієнтів на ХОЗЛ із супутнім ЦД типу 2 використання аторвастатину не погіршує перебіг ЦД, проте, можливо, призводить до зменшення кардіоваскулярного ризику, покращуючи показники вуглеводного обміну. Враховуючи, що статини покращують функціональний стан ендотелію, вивчався вплив аторвастатину на ендотеліальну дисфункцію у хворих на ХОЗЛ із супутнім ЦД типу 2. Встановлено зростання рівня нітратів/нітритів та зниження КЦЗЕ, рівня ЕТ-1 у сироватці крові. Висновки: 6-місячне застосування аторвастатину в комплексному лікуванні хворих на ХОЗЛ із супутнім ЦД типу 2 покращує склад тіла, толерантність хворих до фізичного навантаження, якість життя, прогноз та зменшує тяжкість перебігу коморбідної патології на тлі зниження проявів системного запалення, ендотеліальної дисфункції із покращанням ліпідного спектра крові.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Чернецька Надія Валеріївна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"