Себорейний дерматит зустрічається у 20 - 25 % населення віком від 16 до 35 років, причому у чоловіків дане захворювання відмічається частіше ніж у жінок, що пов'язано з андрогенною стимуляцією діяльності сальних залоз. Причиною виникнення себорейного дерматиту є грибок Malassezia, а факторами, що спричиняють розвиток даного захворювання, є ендокринна патологія, неврологічні хвороби, імунодефіцитні стани, генетична схильність, гіпергідроз, недостатнє вживання вітамінів, вплив лужних миючих засобів на шкіру тощо. Корекція себорейного дерматиту волосистої частини голови - складний процес, який повинен мати комплексний характер: усувати не тільки симптоми, але й впливати на причини виникнення захворювання. На фармацевтичному ринку України доволі обмежена кількість комбінованих лікарських засобів, що використовуються для лікування та профілактики себорейного дерматиту. Саме тому актуальною є розробка нового лікарського засобу (ЛЗ) у формі шампуню для профілактики і терапії даного захворювання волосся. Мета роботи - вивчення токсикологічних характеристик та фармакологічної активності нового ЛЗ у вигляді шампуню. Однією із найважливіших вимог до ЛЗ є їх безпечність для здоров'я. Вивчення токсикологічних властивостей нового ЛЗ для профілактики та лікування себорейного дерматиту проводили згідно з методичними рекомендаціями Державного фармакологічного центру України. Дослідження включало встановлення можливих токсичних проявів за однократного введення, а також нанесенні у вигляді нашкірних аплікацій та "кон'юнктивальної проби". Вивчення фармакологічної активності включало дослідження антиальтеративної дії на моделі лінійних ран, а також репаративної дії на моделі лінійної різаної рани у щурів. Результати дослідження свідчать про відсутність токсичного впливу нового ЛЗ за умов гострого експерименту на двох видах лабораторних тварин за двох шляхів введення. Згідно з класифікацією К. К. Сидорова досліджуваний засіб відноситься до IV класу токсичності і малотоксичних речовин (LD >> 2810 мг/кг). Встановлено, що у даного ЛЗ відсутня місцевоподразнювальна дія за контакту зі шкірою та слизовою оболонкою ока. Під час вивчення антиальтеративної активності нового ЛЗ у вигляді шампуню встановлено, що виразну активність проявив зразок з наступними складовими: октопірокс - 0,5 %; <$Ealpha>-ліпоєва кислота - 0,5 %; сечовина - 5,0 % та за показником швидкості загоєння ран на 15-у добу експерименту не поступався референс-препарату "PhysiObebe Mustela Bebe". Встановлено, що на моделі лінійної різаної рани у щурів новий ЛЗ у вигляді шампуню проявляє виражену репаративну активність та перевищує аналогічний показник препарату порівняння "PhysiObebe Mustela Bebe". Висновки: результати проведеного дослідження свідчать про відсутність токсичного впливу нового ЛЗ (за класифікацією К. К. Сидорова відноситься до IV класу токсичності - малотоксичних речовин), а також місцевоподразнювальної дії у разі нанесення на шкіру та слизову оболонку ока. Новий ЛЗ у вигляді шампуню за умов модельної патології проявив виражену антиальтеративну та репаративну активність.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Заїка Сергій Володимирович (медичні науки)
• Заїка Сергій Валерійович (фармацевтичні науки)
• Остапець Марина Олександрівна (медичні науки)
• Єрьоменко Римма Фуатівна (медичні науки)
• Баранова Інна Іванівна (1975–) (фармацевтичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"