Теплові втрати випромінюванням в дуговій сталеплавильній печі (ДСП) значною мірою зумовлені традиційними уявленнями технологів про доцільність неглибокої плоскої ванни з відношенням діаметра до глибини 5,0 - 5,5, на відміну від "глибокої" ванни в конвертері з відношенням діаметра до глибини, близьким до 7. Числові дослідження показали можливість зниження втрат енергії випромінюванням на 8,5 - 49 % залежно від реалізованого енерготехнологічного режиму, за рахунок впровадження "глибокої" ванни в ДСП. Разом з тим, вплив геометрії сталеплавильної ванни на процеси тепломасопереносу в робочому просторі, які визначають тривалість електроплавки, а, отже, енергоефективність ДСП, досліджено недостатньо. Досліджено вплив геометричних параметрів на тепломасоперенос в обсязі сталеплавильної ванни і на границях фаз. Методика полягає в числовому моделюванні процесів тепломасообміну на основі математичної моделі циркуляції рідкого металу за пневматичного перемішування. Розвинуто концепцію підвищення енергоефективності ДСП шляхом інтенсифікації процесів тепломасообміну за рахунок вдосконалення геометрії сталеплавильної ванни. На основі розробленої циркуляційної моделі пневматичного перемішування встановлено, що за зниження відношення діаметра до глибини сталеплавильної ванни від традиційного значення 5 - 5,5 до оптимального, для даного енерготехнологічного режиму, значення 2,5 - 1,8 за незмінної маси плавки стає можливим: інтенсифікація плавлення скрапу в рідкій ванні на 13 - 25 %, дефосфорації сталі на 3 - 25 %, гомогенізації ванни в 1,15 - 3 рази і зниження втрат заліза за випаровування в зоні дуги на 10 - 12 %.

• Губинський Михайло Володимирович (1958–) (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"