Виявлено, що антирелігійна кампанія на Волині - Житомирщині здійснювалася більшовицьким режимом шляхом реалізації комплексу заходів: методами адміністративного тиску, правових обмежень, дискредитації духовенства, дезорганізаційної роботи, репресивної політики, антирелігійної пропаганди. У 1920-х рр., згідно з політичним курсом непу та "коренізацією", ставлення влади до релігійних об'єднань було відносно ліберальним, що давало можливість функціонувати православним, римо-католицьким, іудейським, різним протестантським та сектантським громадам. Рівень релігійності населення залишався доволі високим. Процес посилення антирелігійної кампанії, що розпочався у 1929 р., супроводжувався розгортанням репресивної політики щодо духовенства і віруючих, ліквідацією конфесійних інституцій та закриттям культових споруд. У роки "великого терору" (1937 - 1938 рр.) опір віруючого населення було придушено, але більшовицькому режиму не вдалося досягти атеїзації суспільства.

• Бернацький Віктор Русланович (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"