З'ясовано підгрунтя явища лексикалізації й семантизації основних та допоміжних графем (графеміки) української мови, виокремлено особливості їх стильової та стилістичної реалізації, функціювання в українському дискурсивному просторі. Визначено прагматичний потенціал зазначених одиниць української лінгвокультури. Визначено та обгрунтовано можливості функційного навантаження системи графічних символів за такими елементами: слово-, смисло-, фраземо-, образо-, символо- та жанротвірність, естетизація тексту, орнаменталізація, системна організаця, дидактичність (актуалізовано під час навчання читання), атракційність, розважальність. Окреслено можливості графомаркованості писемного мовлення загалом. Узагальнено екстра- та інтралінгвальні чинники, що сприяють розвитку прагматичного потенціалу досліджуваних графем. Зазначено, що вперше в українському дискурсивному просторі досліджено феномен явища лексикалізації та семантизації графем української лінгвокультури та графічних символів інших лінгвокультур, що функціонують в українській мові.

• Соболь Лілія Ігорівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"