Розглянуто важливий чин візантійського обряду - вечірнє богослужіння, зміст якого розкриває таїнства християнського вчення. Структура вечірні була повністю адаптована в Києворуський період і вже відтоді вибрані піснеспіви цієї служби входять до національних рукописних літургійних збірників. Важливо відзначити, що репертуар вечірні за Типіконом Дольницького (XIX ст.) свідчить про збереження основного змісту і послідувань піснеспівів вечірні від часів прийняття Україною християнства. З упровадженням в Україні п'ятилінійного типу запису (XVI ст.) виникають нотовані ірмологіони, репертуар яких охопив найбільш уживані та найяскравіші літургійні піснеспіви в точному прочитанні. На цій основі простежено процес фіксації жанрів вечірні в українських ірмологіонах XVI - XVIІІ ст., здійснено їх класифікацію в контексті цілісної структури вечірнього богослужіння. Виокремлено репертуар змінних і незмінних циклів, які творять певний змістовий каркас служби, представлений у жанровому різноманітті: від стислого прокимена до мелодично розлогого догматика. Докладний аналіз цих піснеспівів дав змогу виявити загальні структурні риси вечірні з позиції співдії богословського змісту і музично-поетичного складу, що сукупно творять досконалу музичну форму. Такий зв'язок досягається також характерними музичними особливостями: виразово-інтонаційними, ладовими і метро-ритмічними засобами. Все це увиразнює глибокий зміст вечірнього богослужіння, виокремлюючи його як одне з центральних у добовому літургійному колі.

• Тесля Тетяна Миколаївна (державне управління)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"