Розглянуто особливості формування, інструменталізації та репрезентації воєнного досвіду в колективній та індивідуальній пам'яті ветеранів дивізії Ваффен СС "Галичина". Детально висвітлено, як під впливом різних чинників відбувалося становлення колективної ідентичності дивізійників у діаспорі та в радянському суспільстві, що показало важливість пам'яті та ідентичності як консолідуючих агентів для подолання зовнішніх загроз. Результатом стало, з одного боку, поєднання глорифікації власного воєнного досвіду як "борців за волю України" та його віктимізації як жертв радянського режиму, з іншого - замовчування чи забування незручного минулого. Досліджено інструменталізацію такого бачення минулого в межах Братства колишніх вояків 1-ої УД УНА (в Україні - Галицького братства) через відповідну діяльність, меморіальні практики та церемонії вшанування спільної пам'яті. Індивідуальна пам'ять завжди багатша за спрощені образи колективної пам'яті. Відтак, через вписування індивідуальних мотивацій в загальний контекст на різних етапах набору, вступ до дивізії розглянуто як найважливішу стратегію виживання, якою керувалися в умовах війни. Охарактеризовано повсякденне життя та чинники, які визначали морально-психологічний стан дивізійного вояцтва.

• Хомяк Олена Валеріївна (медичні науки)
• Хом'як Олександр Васильович (економічні науки)
• Хом'як Оксана Володимирівна (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"