Досліджено процеси, що відбуваються у сучасному вітчизняному камерно-вокальному мистецтві, через осмислення камерно-вокальної музики як єдиної художньо-творчої системи композиторського та виконавського мислення в контексті історичних витоків, шляхів її розвитку та стильових характеристик у європейській композиторській практиці. Сформульовано визначення камерного співу як виконавської презентації голосу, що вимагає від виконавця особливих якостей, які дозоляють найточніше відтворити градації звукового вираження, внутрішній психологізм та лапідарність драматургії (концентрованої або розосередженої) камерно-вокальних творів. Уточнено зміст поняття "вокально-артистична мобільність", критерії мобільності сучасного виконавця-вокаліста. Обгрунтовано діалогічну природу камерно-вокальної музики як результат органічного взаємозв'язку композиторської та виконавської думки. Здійснено комплексний аналіз ряду новаторських творів сучасних українських авторів (В. Польової, В. Рунчака, Л. Сидоренко) та їх виконавської інтерпретації. Доведено, що сучасне українське камерно-вокальне мистецтво функціонує як єдиний музично-творчий процес композиторського і виконавського мислення в системі "віддзеркалення композиторського стилю - виконавська інтерпретація - стиль творчості сучасних співаків" (визначальною рисою якого є вокально-артистична мобільність) і являє собою феномен "підвищеної діалогічності".

• Баланко Орися Миколаївна (мистецтвознавство)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"