Встановлено загальні закономірності формування електронного пучка, який є джерелом рентгенівського випромінювання (РВ) під час взаємодії з речовиною, та практичному застосуванню РВ під час аналітичного дослідження матеріалів. Визначено загальні тенденції генерації первинного РВ електронним пучком та збудження характеристичного РВ, зазначені основні об'єкти теоретичного та експериментального досліджень. Змодельовано та експериментально впроваджено схему формування електронного пучка на базі площинного вольфрам-ренієвого катоду непрямого розжарювання з метою подальшої реалізації рентгенфлуоресцентного аналізу (РФА) та рентгенівської радіографії. На основі моделювання електронно-оптичної системи засобами скінчених інтегралів визначено оптимальні параметри катодного вузла для отримання струму сфокусованого електронного пучка на мішені не менше 1 мА. Показано топологію формування пучка в міжелектродному просторі, транспортування та фокусування його на мішені для отримання високояскравого джерела РВ. На основі розрахованої та змодельованої електронно-оптичної схеми створено багатоцільову лабораторну установку для реалізації методів РФА та рентгенівської радіографії, з можливістю проведення РФА в атмосферних умовах та у вакуумі. Теоретично обгрунтовано та експериментально підтверджено доцільність обраної схеми на базі площинного вольфрам-ренієвого катоду непрямого розжарювання з регульованою геометрією електродів. Запропоновано модель рентгенівського спектрометра з вторинною мішенню, яка відрізняється від класичної моделі наявністю полікапілярних рентгенівських лінз в проміжках проходження рентгенівських променів. Підкреслено, що застосування зазначених методів дає змогу значно підвищити аналітичні характеристики рентген флуоресцентних спектрометрів. Розвинуто методику порівняння рентгенфлуоресцентних спектрометрів шляхом визначення елементної чутливості та нормування її на силу струму електронного пучка рентгенівської трубки та живий час експерименту. На основі застосування запропонованої методики порівняння спектрометрів установлено, що аналітичні можливості створеної установки відповідають рівню передових світових установок MiniPal, XPRISM, Spectro2000 та Niton XL3t.

• Дрозденко Михайло Олександрович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"