Вивчено механізми функціонування секреторного апарату шлунка за умов тривалої омепразолом індукованої гіпергастринемії. Доведено, що внаслідок розвитку гіпергастринемії і дисбіозу, які виникають за тривалої гіпохлоргідрії, відбуваються структурно-функціональні зміни в секреторному апараті шлунка щурів. Виявлено динаміку розвитку гіпергастринемії та її вплив на базальну шлункову секрецію через різні періоди введення омепразолу. Встановлено, що 28-денна гіпохлоргідрія призводить до різнонаправлених змін в базальній секреції та падіння чутливості парієтальних клітин до стимуляторів шлункової секреції пентагастрину та гістаміну. Показано, що тривала гіпергастринемія викликає розвиток дисрегенеративних змін в слизовій оболонці шлунка, активує колагенолітичні процеси, посилює деполімеризацію фукопротеїнів, глікозаміногліканів сполучної тканини і протективних білків слизу. Лектиногістохімічними дослідженнями доведено, що гіпергастринемія порушує процеси глікозилювання, призводить до порушення адгезивних міжклітинних взаємозв'язків, синтезу вуглеводних компонентів поверхні клітин та внутрішньоклітинних компартментів. Запропоновано можливі способи корекції негативних наслідків тривалої гіпергастринемії з використанням наступних речовин: проглуміду, верапамілу, агоністів РРАRϒ (піоглітазону, меланіну) та мультипробіотиків групи Симбітер.

• Цирюк Олена Іванівна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"