Вивчено балалайкове виконавство як складову народно-інструментального академічного мистецтва. Визначено шляхи історичного розвитку виконавства на балалайці в Харківщині та запропоновано його періодізацію. Охарактеризовано роль знакових музикантів М. Лисенка, М. Ткачова, В. Заболотного та інших в загальних процесах академізації інструменту. Вказано на вплив звукового образу балалайки на інтерпретацію академічних жанрів XX ст. та, як наслідок, формування балалайкового стилю музикування. Узагальнено історичний досвід балалайкового виконавства Слобожанщини в аспекті жанрово-стильової динаміки композиторської практики ХХ - ХХІ ст. Визначено комплекс фактурно-регістрових і темброво-фонічних прийомів виконавства. Всебічно проаналізовано оригінальні твори для балалайки (концерти П. Гайдамаки, Н. Шульмана, А. Гайденка, сюїти С. Василенка, Ю. Шишакова, К. Мяскова, п'єси А. Білошицького, Є. Тростянського, К. Мяскова, В. Іванова, М. Стецюна, Г. Цицалюка), які увиразнюють жанрово-стильові пріоритети виконавця на балалайці на сучасному етапі.

• Костогриз Сергій Олександрович (мистецтвознавство)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"