Системно досліджено фонетико-фонологічні характеристики зімкнено-вибухових приголосних /b, d, g - р, t, k/ на початку (Anlaut) та в кінці (Auslaut) німецьких слів у різні періоди існування німецької мови: давньоверхньонімецький, середньоверхньонімецький та новонімецький. Зазначено, що комплексний підхід до вивчення зімкнених приголосних у зазначених частинах німецького слова в діахронії та синхронії уможливив розкриття тенденції фонетико-фонологічного розвитку початку та кінця слова. В результаті аналізу 30558-ми спеціально дібраних словоформ отримано фонетичні анлаутні й ауслаутні структури німецьких слів, визначено моделі їхнього початку та кінця із зімкнено-вибуховими приголосними, а також виявлено їх енергетичну напруженість (Lenis - Fortis). Показано, що всі фонетичні зміни, які відбувалися з німецькими зімкнено-вибуховими приголосними протягом 3-х історичних періодів (двн., свн., нн.), супроводжувались артикуляторним послабленням кінця слова, що призвело до компресії інформації, та посиленням його початку. На підставі інструментально-фонетичного дослідження доведено наявність у сучасній німецькій мові доволі сильного акустичного контрасту, який безперервно змінювався та набув сьогоднішнього вигляду. При аналізі зазначених приголосних у мовленні дикторів 3-х німецькомовних країн виявлено, що всі територіальні вимовні відмінності пов'язані з давніми діалектами, до яких ці країни колись належали, і ті тенденції, що відбувалися в діахронії, продовжують виявлятися й на сучасному етапі.

• Березіна Юлія Олександрівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"