Наведено результати досліджень освоєння Карпатського регіону та наскельної фортеці Тустань у доісторичну добу та в середньовіччі (археологія, історія, етнологія, скелі та печери). Окрему увагу приділено проблемам сучасних методик дослідження та музеєфікації пам'яток і їх використання для розвитку місцевих громад. Проаналізовано колекцію елементів спорядження вершника та кінської збруї, зібрану під час археологічних досліджень наскельної фортеці Тустань, здійснено їх типологічну класифікацію та визначено хронологію побутування. Подано інформацію про фальшивомонетну справу на Королівському замку Нялаб у середині XV - I половині XVI ст. Простежено нагромадження історичних знань та уявлень про архітектурну пам'ятку Дрогобича XVI ст. - костел св. Варфоломія, з'ясовано потенціал різнотипових джерел, які розкривають вигляд об'єкту, його різноманітні функції (оборонну, сакральну, суспільну), етапи побудови та перебудов, здійснених у різний час. Розглянуто внесок етнографів Львівського університету в польові дослідження традиційної культури українців Карпат (кінець XVIII - початок XXI ст.). Висвітлено особливості досліджень інженерно-геологічної будови скель "Тустань" у ракурсі збереження та можливості реставрації пам'ятки архітектури. Окреслено перспективні напрями ревіталізації ринкових площ історичних міст України як об'єктів культурної спадщини. Розглянуто можливість використання технологій доповненої реальності під час відтворення об'єктів історичної спадщини, наведено приклад практичної розробки мобільного додатку представлення історичної пам'ятки для туристів, а саме міста-фортеці Тустань у с. Урич Львівської області.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"