Проаналізовано драматичне буття української людини у XX ст., уповні збагнути яке вдається через фольклорні концепти, що об'єктивізують різні життєві досвіди, практики та народні уявлення про світові війни та їх наслідок - українські національно-визвольні змагання I половини XX ст., Голодомор 1932 - 1933 рр. і повоєнні депортації. Уперше в українській фольклористичній науці на широкому джерельному матеріалі запропоновано новий метод дослідження історичного фольклору. Висвітлено теоретико-методологічні засади поняття "фольклорний концепт", що становить інструмент для розуміння багатошарових смислів фольклорної мови, якою вербалізовано суспільно-історичні колективні знання про травми минулого. Виокремлено 12 концептів (війна, молитва, смерть, ворог, мати, туга, радість, страх, дім, неволя, могила, Україна), які постають як постійні інформаційні знаки пам'яті та фігурують у прозових і пісенних текстах різних фольклорних жанрів. З їх допомогою відображено емоційно-образну панораму унікальної історії простих людей: їх страждання та героїчні чини, поразки та перемоги на тлі важкої доби політичних змін і тоталітарних злочинів. Запропоновано механізм виокремлення концептів через структуру покажчиків, що дає можливість синтезувати універсальні знання про світові збройні конфлікти, про ворога та героя, про простори рідного краю та неволі, про символи української держави. Запропоновано також нове прочитання сучасних необрядових текстів фольклору, які функціонують упродовж XX - початку XXI ст.

• Кузьменко Олександра Миколаївна (технічні науки)
• Кузьменко Оксана Михайлівна (економічні науки)
• Кузьменко Олена Михайлівна (економічні науки)
• Кузьменко Оксана Мирославівна (філологічні науки)
• Кузьменко Ольга Миколаївна (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"