Вперше в українському літературознавстві здійснено комплексне дослідження образно-художніх втілень концепту смерті в ранньомодерній художній творчості О. Кобилянської, Н. Кобринської, М. Коцюбинського, Б. Лепкого, Л. Мартовича, О. Плюща, В. Стефаника, Лесі Українки, І. Франка, М. Черемшини, Л. Яновської, М. Яцкова та запропоновано їх філософську й архетипно-міфологічну інтерпретацію. Концепт означується як психолінгвістична та соціокультурна комунікативна одиниця, що є елементом картини світу певної культурно-історичної епохи, нації, окремого індивіда. Концепт смерті потрактовується як семантична константа, яка відображає домінантні аксіологічні та світоглядні позиції в концептосфері раннього українського модернізму. Досліджено ірраціонально-філософське підгрунтя концепту смерті, простежено морально-етичні та суспільно-психологічні аспекти моделювання танатичних образів-персонажів. Розкрито поетикальні прийоми художньої реалізації концепту смерті (невласне пряма мова, потік свідомості, просторово-часові зсуви, символізація, алегоризація, танатичні фабульні мотиви самогубства, вбивства, трагічної загибелі, смерті на тлі кризових внутрішніх переживань). Означено систему міфо-архетипних образних втілень концепту смерті: просторово-часова топіка, рослинні, бестіарні та астральні символи.

• Суворова Людмила Костянтинівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"