Мета роботи - визначити рівень тривоги та депресії, дослідити когнітивні функції і статус фізичної активності у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) залежно від віку. Обстежено 67 пацієнтів з АГ I - III стадії (бляшка і/або постінфарктний кардіосклероз), яких згідно з класифікацією віку (ВООЗ, 2012) було розподілено на три групи: 1-ша група - 25 осіб середнього віку, 2-га группа - 22 пацієнти похилого віку, 3-тя група - 20 осіб старечого віку (СВ). Проаналізовано анамнестичні дані: найвищий отриманий рівень освіти, загальну кількість років освіти за денною формою навчання, тривалість АГ, антропометричні дані та рівень артеріального тиску на момент звернення до лікаря. Використовували індивідуальний підхід до визначення цільового рівня артеріального тиску згідно з рекомендаціями європейських товариств кардіологів та гіпертензіології (2018). Когнітивні функції оцінювали за допомогою Монреальської шкали когнітивної оцінки (МоСА) і тесту малювання годинника. Рівень тривоги та депресії визначали за Госпітальною шкалою тривоги та депресії (HADS). Серед осіб СВ зареєстровано статистично значущо більший ступінь виразності депресії порівняно з іншими групами. Лише в цій групі вищий рівень депресії асоціювався з меншою кількістю часу протягом тижня, який приділяли регулярним заняттям фізкультурою впродовж тижня. Серед пацієнтів з АГ середнього віку відсутність тривоги та депресії виявлено у 56,0 % обстежених. У групі СВ у 75,0 % пацієнтів діагностовано вияви тривоги та депресії різного ступеня виразності. У цій групі медіана рівня тривоги була вищою, хоча і статистично незначущо, порівняно з іншими групами та відповідала критеріям субклінічної тривоги. За результатами багатофакторного кореляційного аналізу встановлено, що вищий рівень тривоги у пацієнтів середнього віку асоціювався з ранішим віком верифікації АГ, а також зізбільшенням обводу талії та величини співвідношення обвід талії/обвід стегон. Серед пацієнтів похилого віку вищий рівень тривоги визначали за наявності гіподинамії, а серед осіб СВ - за меншої тривалості освіти та зниження когнітивних функцій. Висновки: найбільший рівень депресії виявлено в осіб СВ, що асоціювалося з гіподинамією. За рівнем тривоги групи статистично значущо не відрізнилися, але на підвищення її рівня в групі середнього віку впливали раніший вік діагностування АГ та збільшення ступеня абдомінального ожиріння, в групі похилого віку - гіподинамія, в групі СВ - низький рівень освіти та наявність когнітивної дисфункції.

• Колесник Тамара Всеволодівна (педагогічні науки)
• Колесник Тетяна Володимирівна (медичні науки)
• Колесник Тетяна Василівна (1983–) (економічні науки)
• Колесник Тетяна Вікторівна (медичні науки)
• Надюк Алла Вадимівна (медичні науки)
• Косова Ганна Анатоліївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"