Оцінка функціонального стану серцево-судинної системи (ССС) у дітей та підлітків представляє один із найважливіших напрямків у педіатрії, оскільки його критерії є базовими у плані визначення та прогнозування соматичного здоров'я, фізичного статусу, а також можливих обмежень тих чи інших видів рухової активності. Функціональні розлади ССС здебільшого представлені коливанням рівня артеріального тиску (АТ), порушенням процесів реполяризації та провідності серця тощо. Для оцінки стану ССС в школярів, зазвичай, використовують скринінгові дослідження: вимірюють рівень АТ, записують електрокардіографію, проводять функціональні проби (Руф'є, Штанге, Генча та ін.). Мета роботи - оцінити особливості функціональних проб у дітей із підвищеним рівнем АТ. Обстежено 90 дітей шкільного віку жителів Чернівецької області та м. Чернівці. Дітей було розподілено на 2 групи: до основної групи (45 осіб) увійшли діти із підвищеним рівнем АТ, контрольну групу (45 осіб) складали клінічно здорові діти. Вимірювання АТ проводилося тричі з інтервалом 3 хв на плечовій артерії лівої руки за допомогою автоматичного тонометра. Результати вимірів оцінювалися за перцентильними номограмами відносно віку, статі та зросту дітей. Для оцінки функціонального стану ССС дітям проводили проби Руф'є, Штанге та Генча. Оцінивши рівень АТ у школярів основної групи, одержано такі результати: у 33 дітей рівень АТ був у межах коридору 90 - 95 %, що оцінено як артеріальну передгіпертензію; у 12 - перевищував 95 % і знаходився в межах між 95 та 95 % + 12 мм рт.ст., що розцінено як артеріальну гіпертензію (АГ) 1 ступеня. В усіх дітей контрольної групи показники АТ відповідали перцентильним коридорам 25 - 75 %, 75 - 90 % (до 90-го перцентиля), що розцінено як нормальний рівень АТ. Оцінивши індекс Руф'є, виявлено, що в більшої кількісті дітей з АГ резервні можливості ССС та толерантність до фізичного навантаження вірогідно нижчі, ніж у їх однолітків із нормальними показниками АТ. Проаналізувавши одержані дані проб Штанге та Генча, відзначалися вірогідно гірші результати у дітей із АГ, ніж у групі порівняння. Це вказує на нижчу стійкість до гіпоксії у цих дітей, що зумовлено патофізіологічними механізмами, які відбуваються в мікроциркуляторному руслі легень, серця та головного мозку. Висновки: за результатами функціональних проб у дітей із АГ відзначається вірогідно нижча толерантність до фізичного навантаження та стійкість до гіпоксії, ніж у їх однолітків із нормальними показниками АТ. Дані особливості у дітей із АГ можуть бути результатом патофізіологічних порушень як на рівні центральної гемодинаміки, так і в мікроциркуляторному руслі.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Нечитайло Дмитро Юрійович (медичні науки)
• Міхєєва Тетяна Миколаївна (медичні науки)
• Ковтюк Наталія Іванівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"