Досліджено роль корпоративного сектора галузі сільського господарства у формуванні експортних потоків, виявлено основні тенденції вітчизняної агропродовольчої зовнішньої торгівлі, оцінено конкурентоспроможність основних товарних груп агропродовольства та на основі цього встановлено перспективні напрями її нарощування за рахунок зростання частки експорту найбільш конкурентоспроможної продукції. Методологічною основою дослідження стала система загальнонаукових та спеціальних наукових методів. Емпіричні результати щодо ролі аграрного корпоративного сектора були одержані шляхом ретроспективного аналізу, групувань, порівняльного аналізу та узагальнення. В основу дослідження товарної структури та зовнішньоторговельних потоків агропродовольчого сектора було покладено економіко-статистичні методи, зокрема балансовий метод, визначення середньогеометричного темпу тощо. Для виявлення порівняльних переваг України в міжнародній торгівлі агропродовольчою продукцією було використано метод оцінки конкурентоспроможності кожної товарної групи через індекс Лафея, який показує різницю між нормованим торговельним балансом по окремому товару і по всіх товарах країни, що торгуються. Розрахунки здійснені з використанням даних світової та національної статистики. Часові ряди охоплюють період 2004 - 2018 рр. та аналізуються з позиції товарної структури. Встановлено, що корпоративний сектор у сільському господарстві України є основним продуцентом експортних потоків агропродовольчої продукції. Дослідження товарної структури засвідчило негативні зміни у сфері доданої вартості. Зазначено, що увага має бути зосереджена на нарощуванні в агропродовольчому експорті питомої ваги продукції з вищою доданою вартістю. Зауважено про позитивні тенденції стосовно збільшення експорту органічної продукції, що зумовлює перспективи його подальшого нарощування. Здійснено аналіз порівняльних переваг України щодо світової економіки на основі розрахунку індекса Лафея. Одержані оцінки дозволили розділити товарну структуру експорту на конкурентоспроможні та неконкурентні продукти. Товари з високим рівнем конкурентоспроможності були визначені на основі аналізу індексу Лафея, а також на основі розрахунку відповідних балансів. Таким чином, через орієнтацію корпоративного сектора виключно на глобальний продовольчий попит та слабкість впливу державних управлінських структур в Україні закріпилася моноспеціалізація агропродовольчого експорту, що проявляється у переважанні в ньому сировинних товарів. Це зумовлює нестійкість обсягів експортних надходжень і слабку передбачуваність результатів господарської діяльності українських аграріїв, а також істотно збільшує екологічні ризики сільськогосподарського виробництва. Українській агропродовольчій зовнішній торгівлі притаманні як позитивні риси, серед яких збільшення вартості й обсягів експорту, зростання рівня продовольчої самозабезпеченості, нарощування додатного сальдо торговельного балансу, так і негативні, а саме: зменшення частки перероблених продуктів і напівфабрикатів у структурі агропродовольчої торгівлі, низька активність дрібних торговців агропродовольством, орієнтованих на вивіз продукції з України, слабке сприяння зростанню українського агропродовольчого експорту з боку органів державної влади.

• Шубравська Олена Василівна (економічні науки)
• Шубравська Ольга Василівна (філологічні науки)
• Прокопенко Катерина Олексіївна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"