Мета роботи - дослідити вплив кадмію сульфату в дозі 2 і 4 мг/кг маси тіла на стан імунної системи організму курей-несучок. Було відібрано 24 курки-несучки кросу Хайсекс білий віком 78 тижнів, з яких сформували три групи: контрольну і дві дослідні. Кури контрольної групи перебували на звичайному раціоні, їм згодовували комбікорм та випоювали воду без внесення сульфату кадмію. До питної води курей дослідних груп протягом 30 діб додавали кадмію сульфат у дозах: перша група - 2 мг/кг, друга група - 4 мг/кг маси тіла. Умови утримання та параметри мікроклімату у приміщенні для всіх груп птиці були аналогічними. Впродовж досліду обліковували кількість спожитого корму і води. При дослідженні величин показників клітинного імунітету встановлено, що у хворої птиці кількість Т- і В-лімфоцитів протягом усього досліду знижувалася. На 21-у добу досліду кількість Тлімфоцитів у крові курей першої та другої дослідної групи знизилася на 1,8 і 2,7 % (P << 0,001), кількість В-лімфоцитів - на 2,2 і 2,9 % (P << 0,01). При кадмієвому навантаженні в курей-несучок антимікробна активність сироватки крові в першу добу дослідження знижувалася, про що свідчить зниження бактерицидної та лізоцимної активності сироватки крові у хворої птиці. На 21-у добу досліду бактерицидна активність сироватки крові у курей групи Д1 коливалася в межах 71,4 +- 1,41 %, а лізоцимна активність сироватки крові - 5,35 +- 0,20 %. Найнижчу антимікробну активність встановлено на 21 і 30-у доби досліду, де порівняно з початковими величинами бактерицидна активність знизилася на 15,5 і 14,4 %, а лізоцимна - на 0,95 і 0,67 %. Високий рівень циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові курей-несучок вказує на пригнічення імуннореактивної системи організму внаслідок приєднання специфічних антитіл до продуктів метаболізму за умов кадмієвого навантаження. Пригнічення неспецифічної ланки імунної системи проявляється зниженням фагоцитарної активності нейтрофілів, зменшенням фагоцитарного числа та фагоцитарного індексу. Найнижчим фагоцитарне число було на 21-у добу досліду у двох дослідних групах курей, де порівняно з контрольною групою курей цей показник знизився на 16,6 % у першій дослідній групі курей та на 18,4 % у другій дослідній групі курей. Фагоцитарна активність на 21-у добу досліду у крові курей другої дослідної групи становила 50,6 +- 1,46 %, що на 10,7 % нижче відносно величин контрольної групи курей.

• Остап'юк Андрій Юрійович (ветеринарні науки)
• Гутий Богдан Володимирович (ветеринарні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"