Розглянуто перспективу підвищення рівня екологічної безпеки промислових підприємств в результаті реалізації ресурсозберігаючої технології переробки відходів гальванічних виробництв методом феритизації з електромагнітною імпульсною активацією процесу. Експериментально визначено вплив різних способів активації процесу феритизації: термічного та електромагнітного імпульсного за сталих технологічних параметрів на ступінь вилучення іонів важких металів (ВМ) із гальванічних відходів. Показано, що найкращі показники переробки були досягнуті за наступних режимних характеристик генерації електромагнітних імпульсних розрядів: амплітуда магнітної індукції 0,298 Тл, частота імпульсів від 0,5 до 10 Гц. Такий спосіб активації забезпечує належний ступінь вилучення іонів ВМ - 99,97 % для використання очищених розчинів в оборотній системі водопостачання підприємства. Виконано структурні дослідження фазового складу та фізичних властивостей осадів феритизації. Екологічно безпечні феритизаційні осади, які отримані за термічного та електромагнітного імпульсного способів активації характеризуються високим ступенем ущільнення більш ніж 90 %, кристалічною структурою з максимальним вмістом феритних фаз із магнітними властивостями. Крім того, як показали експерименти з вилуговування ВМ, ці осади характеризуються високим ступенем їх іммобілізації, який сягає 99,96 %, на відміну від гальванічних шламів нейтралізації стічних вод << 97,83 %. Метод електромагнітної імпульсної активації має і незаперечні енергетичні переваги в порівнянні з високотемпературним: енергозатрати знижуються більш ніж на 42 %. Запропонований процес переробки гальванічних відходів удосконаленим методом феритизації запобігає забрудненню навколишнього середовища, забезпечує ефективне та раціональне використання води, сировини та енергії в системі гальванічного виробництва.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Пріхна Тетяна Олексіївна (1957–) (технічні науки)
• Ковальчук Оксана Олександрівна (1971–) (історичні науки)
• Ковальчук Олександр Іванович (1979–) (медичні науки)
• Ковальчук Олександр Миколайович (1989–) (біологічні науки)
• Ковальчук Олександр Васильович (технічні науки)
• Ковальчук Олександр Сергійович (1950–) (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"