Мета роботи - створення альтернативної моделі для дослідження гіперглікемічних станів карася (Carassius auratus) та з'ясування можливості використання протеїнів металотіонеїнів як показників цієї моделі. Вивчено вплив на Carassius auratus трьох концентрацій глюкози: низької (5,55 мМ, НК), середньої (55,5 мМ, СК) або високої (111 мМ, ВК) протягом 21 доби. Визначали рівень глюкози крові, стан металотіонеїнів, показники окисного стресу, фрагментації ДНК у печінці, а також показники еритроцитів, холінестерази в мозку та морфометричні показники. Показано, що під час експерименту в риб збільшувався рівень глюкози в крові (у 3 - 5 разів), глікозильованого гемоглобіну (HbA1c, тільки за впливу ВК, на 55 %), метгемоглобіну (удвічі), оксирадикалів (16 - 57 %) і рівень ТБК-АП (до 57 %), частота присутності мікроядер в еритроцитах, фрагментація ДНК у гепатоцитах, індекс маси тіла та гепатосоматичний індекс, а також зменшувалась концентрація металотіонеїнів (40 - 74 %), холінестеразної активності (~ 70 %), загального гемоглобіну (на 18 %) і кількості еритроцитів (тільки за впливу ВК, на 47 %). Стабільність лізосомальних мембран зменшувалася у всіх експериментальних групах (~ 58 %). Найпомітніші зміни спостерігалися за впливу високої концентрації глюкози. Побудова класифікаційного дерева (CART аналіз) надала змогу виявити набір найвагоміших показників для диференціації груп, до якого належать HbA1c, стабільність лізосомальних мембран і пероксидне окиснення ліпідів. Зроблено припущення, що карась може бути зручною моделлю для дослідження діабету і тестування препаратів за глікемічних станів.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"