Мета роботи - визначити дискримінативну значущість нової оригінальної шкали прогнозування клінічних подій після інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI) у пацієнтів з успішною реваскуляризацією. Із загальної популяції пацієнтів зі STEMI (n = 268) у дослідження залучено 177 осіб, яким проведено успішну реваскуляризацію з використанням первинного перкутанного коронарного втручання. Кровотік крізь інфарктзалежну артерію відновлено на рівні TIMI III. Під час госпіталізації до стаціонару проводили клінічну оцінку хворих, коронарну ангіографію, ехокардіографію та допплерографію, визначали ступінь ризику за шкалами TIMI, SYNTAX та GRACE, рівень біомаркерів (циркулюючих і генетичних). Комбіновану кінцеву точку (серцево-судинна смерть, зворотня стенокардія/інфаркт міокарда, повторно діагностовану серцеву недостатність (СН) і повторну госпіталізацію з серцево-судинних причин) оцінювали через 6 міс спостереження. Комбіновану серцеву точку відзначено у 75 (40,6 %) пацієнтів: повторно діагностовану СН - у 46 (26,0 %), серцево-судинну смерть - у 12 (6,8 %), великі серцеві події (major adverse cardiac outcome (MACE)) - у 58 (32,8 %), повторну госпіталізацію із серцево-судинних причин - у 17 (9,6 %). Відкоригований за тяжкістю коронарного атеросклерозу мультиваріантний лог-регресійний аналіз показав, що генотип C786C гена eNOS, генотип Val66Met + Met66Met гена мозкового нейротрофічного фактора (brain-derived neutrophic factor (BDNF)), генотип A1166C + C1166C гена рецептора до ангіотензину-II 1 типу (angiotensin-II receptor type 1 (ATIIR1)), фактор, який інгібує макрофаги (macrophage inhibitory factor (MIF)), васкулоендотеліальний фактор росту-А (vascular endothelial growth factor-A (VEGF-A)), розчинний супресор туморогенезу-2 (soluble ST2 (sST2)) продемонстрували більш значущу прогностичну цінність у порівнянні зі стандартною моделлю. Моделі, які засновані на використанні 4 - 6 біомаркерів, мали переваги над заснованими на використанні 1 - 3 біомаркерів, щодо прогнозування комбінованої кінцевої точки (Log-rank тест = 0,0341; відношення шансів - 0,4796; 95 % довірчий інтервал - 0,2430 - 0,9465). Розроблено модель прогнозу несприятливих подій, яка грунтується на наявності генотипів C786C гена eNOS, (A1166С + C1166С) гена ATIIR1, рівня sST2 y сироватці крові <$Esymbol У~35> пг/мл, VEGF-A <$Esymbol Г~172> пг/мл та MIF <$Esymbol У~2792,7> пг/мл. Пацієнти зі STEMI, в яких кількість балів перевищувала медіану (>> 5 балів), мали статистично значущо гірший прогноз, ніж особи з меншою кількістю балів. Висновки: запропонована модель прогнозу несприятливих кінцевих точок після STEMI за дискримінативною значущістю була кращою, ніж стандартна.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Петюніна Ольга Вячеславівна (медичні науки)
• Копиця Микола Павлович (медичні науки)
• Березін Олександр Євгенович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"