Мітряєва Н. А. Вміст VEGF, ЦОГ-2 та ПГЕ-2 залежно від об'єктивної відповіді на променеву терапію в поєднанні з інгібітором ЦОГ-2 у хворих на недрібноклітинний рак легені / Н. А. Мітряєва, Н. В. Білозор, В. П. Старенький, Л. В. Гребіник // Укр. радіол. журн.. - 2020. - 28, вип. 1. - С. 5-12. - Бібліогр.: 6 назв. - укp.Мета роботи - оцінити рівні ЦОГ-2, ПГЕ-2, VEGF у зіставленні з ефективністю променевої терапії (ПТ) без інгібітора ЦОГ-2 або з ним. У дослідження ввійшли 38 хворих на недрібноклітинний рак легені (НДРЛ) віком від 32 до 80 років (медіана - 66 років), превалювала III стадія процесу (50 %), гістологічно переважав плоскоклітинний рак (74 %). Для оцінки результатів дослідження пацієнти були поділені на 2 підгрупи: 1 - 20 хворих, які отримали ПТ у поєднанні з інгібітором ЦОГ-2 - ранселексом, 2 - 18 хворих, які отримали лише ПТ. ПТ проведено на лінійному прискорювачі Clinac 600C. Протягом променевого лікування пацієнти отримували інгібітор ЦОГ-2 - ранселекс (100 мг на добу). Для визначення вмісту факторів ангіогенезу VEGF, ЦОГ і ПГЕ-2 забір крові у пацієнтів проводили до початку опромінення та після курсу лікування. Рівень показників визначали у сироватці крові (СК) хворих методом ІФА з використанням стандартних наборів реактивів ЗАТ "Вектор-Бест" (Росія), комерційних наборів реактивів фірми "Invitrogen COX-2 ELISA Kit" (Great Britain) та "Prostaglandin T2 ELISA Kit" (Німеччина). Виявлено підвищений рівень VEGF, ЦОГ-2, ПГЕ-2 у СК хворих на НДРЛ до лікування, що вказує на активність процесів неоангіогенезу в пухлині. Встановлено, що у хворих на НДРЛ після променевого лікування з інгібітором ЦОГ-2 ранселексом спостерігається зниження рівня VEGF у 1,9 разу на тлі зниження вмісту ЦОГ-2 у 2,4 разу та ПГЕ-2 у 1,7 разу, тоді як при ПТ без ранселексу VEGF знижується у 1,4 разу, а рівні ЦОГ-2 і ПГЕ-2 не змінюються, що свідчить про гальмування інгібітором ЦОГ-2 ангіогенезу. Визначено взаємозв'язок між концентрацією проангіогенного фактора VEGF і рівнями ЦОГ-2, ПГЕ-2 та об'єктивною відповіддю, за якою оцінювали безпосередній ефект ПТ. У випадку регресії пухлини спостерігається вірогідне зниження рівня VEGF, більш значне при ПТ з ранселексом, що свідчить про ефективність ПТ, при прогресії - спостерігали стабільно високий рівень VEGF, що є несприятливою ознакою та пов'язано, можливо, з резистентністю пухлини до проведеної терапії та подальшим несприятливим перебігом хвороби. Визначено взаємозв'язок між концентрацією проангіогенних факторів - VEGF, ЦОГ-2 і ПГЕ-2 та об'єктивною відповіддю, за якою оцінювали безпосередній ефект променевої терапії (регресія, стабілізація, прогресія). Показано, що більш виражене зниження вмісту VEGF спостерігається після ПТ із ранселексом у порівнянні з ПТ без ранселексу, що свідчить про гальмування інгібітором ЦОГ-2 ангіогенезу, і тим самим обумовлює підвищення ефективності променевого лікування. Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.423-56
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ Повний текст Наукова періодика України Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|