Протестовано можливість використання триетапного індуктивно-резонансного переносу енергії (ІРПЕ) у системі зондів, що включала класичний амілоїдний маркер тіофлавін Т (ThT), бензантроновий медіатор АВМ і сквараїнові барвники SQ1, SQ4, для детектування та характеризації амілоїдних фібрил інсуліну. Виявлено високі значення ефективності багатоетапного ІРПЕ у даному ансамблі хромофорів за наявності амілоїдних фібрил інсуліну, сформованих за підвищених температур і pH 2 (InsF1) або рН 7,4, 0,15 М NaCl (InsF2), у той час як незначний ІРПЕ спостерігали у нефібрилізованому білку (контроль), що свідчить про специфічність зондів каскаду до крос-<$E beta>-складчатої архітектури амілоїдних фібрил. Зокрема, ефективність ІРПЕ для донорно-акцепторних пар ThT-ABM, ABM-SQ4 і SQ4-SQ1 за максимальної концентрації акцептора (~ 0,4 - 1,6 <$E mu>M) становила 86/94, 48/34 і 66/8 %, відповідно, за присутності InsF1/InsF2. Найбільш суттєві відмінності між InsF1/InsF2 і контрольним білком виявлено для донорно-акцепторної пари ThT-ABM, що свідчить про ключову роль АВМ як медіатора у процесі багатоетапного ІРПЕ. У ході оцінки відстаней між донором та акцептором у фібрилярних агрегатах InsF1, за умови ізотропного обертання зондів отримано значення 1,3, 5,3 і 3,9 нм для пар ThT-ABM, ABM-SQ4 і SQ4-SQ1, відповідно. Ці результати свідчать про різні сайти зв'язування фібрил для зондів каскаду, хоча завдяки їх високій специфічності до фібрилярних структур, барвники мають бути локалізовані у поверхневих жолобках <$Ebeta>-листів, що простягаються вздовж головної осі амілоїдної фібрили. Слід зауважити, що різниця у морфології амілоїдних фібрил може бути чітко охарактеризована за допомогою багатоетапного ІРПЕ. Зокрема, за даними електронної мікроскопії виявлено, що фібрили InsF2 були більш тонкими, короткими та містили аморфні агрегати, у порівнянні з InsF1. Вочевидь, різні шляхи формування амілоїдних фібрил за нейтрального та кислого значень pH, призвели до різної афінності зондів до сайтів зв'язування фібрил, та, як наслідок, до різних значень ефективності ІРПЕ, особливо для пари SQ4-SQ1. Здатність ThT слугувати ефективним підсилювачем для SQ4 і SQ1, що флуоресціюють у ближній інфрачервоній області, у разі використання бензантронового флуорофору АВМ як медіатора надає можливість детектувати фібрили інсуліну в оптичному вікні біологічних зразків завдяки стоксовому зсуву чотирьох-хромофорної системи близько 240 нм. Запропонований підхід, що базується на багатоетапному ІРПЕ, можна використовувати не лише для детектування амілоїдних фібрил інсуліну, але і для диференціювання морфології фібрилярних агрегатів і встановлення механізмів розвитку ін'єкційно-локалізованого інсулінового амілоїдозу.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Трусова Валерія Михайлівна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"