Вивчено особливості розподілу 137Cs у компонентах лісового біогеоценозу свіжих борів Українського Полісся. Щільність радіоактивного забруднення грунту на пробній площі становила 267 +- 9,6 кБк/м<^>2. Питома активність 137Cs у компонентах біогеоценозу відрізнялася на кілька порядків, з мінімумом у глибинних горизонтах грунту (28 - 30 см шар - 40 Бк/кг) і максимумом у надземній фітомасі окремих видів рослин (щитник шартрський - 85937 Бк/кг). Компоненти соснового деревостану можна розмістити в такий ряд за зменшенням величини питомої активності 137Cs: пагони >> кора внутрішня >> шпильки >> кора зовнішня >> гілки тонкі >> гілки товсті >> деревина, а для трав'яночагарничкового покриву характерний такий ряд: щитник шартрський >> чорниця >> верес звичайний >> брусниця >> плаун булавовидний >> ортилія однобока >> ожика волосиста. Моховий покрив характеризується вищими величинами питомої активності радіонуклідів порівняно з лишайниковим покривом, де епіфітні види лишайників мають менший вміст 137Cs, ніж епігейні. У сосновому біогеоценозі грунтовий покрив утримує основну частку сумарної активності радіонуклідів (76,66 %), з них на лісову підстилку припадає - 14,24 %, а на мінеральні шари грунту - 62,42 %. На інші компоненти припадає - 23,34 %, де сосновий деревостан та моховий покрив відповідно становлять 12,02 та 11,04 %, а на підріст, лишайниковий та трав'яно-чагарничковий покрив припадає лише 0,28 %. Основна частка фітомаси фітоценозу припадає на деревний ярус - 85,10 %, на моховий покрив - 14,48 %, а роль інших ярусів рослинності в цьому екотопі була незначною та становила 0,42 %. Розподіл сумарної активності 137Cs по компонентах значно відрізняється порівняно з розподілом фітомаси на одиницю площі. Так, максимальну частку валового запасу 137Cs утримує деревний ярус (51,49 %) та моховий покрив (47,32 %). Частка решти ярусів незначна, становить 1,19 % і представлена у такому порядку за зменшенням утримуючої здатності радіонуклідів: трав'яно-чагарничковий покрив >> лишайниковий покрив >> підріст. У сосновому біогеоценозі ключовими компонентами в утримуваній здатності та інтенсивності біогеохімічного кругообігу радіонуклідів є лісовий грунт, деревний ярус та моховий покрив.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Мельник Василь Володимирович (педагогічні науки)
• Мельник Віктор Вікторович (філософські науки)
• Мельник Валерія Валеріївна (філософські науки)
• Мельник В'ячеслав Вікторович (економічні науки)
• Мельник Вікторія Валеріївна (юридичні науки)
• Мельник Вікторія Володимирівна (економічні науки)
• Мельник Вадим Владиславович (економічні науки)
• Мельник Вікторія Володимирівна (філософські науки)
• Мельник Вікторія Віталіївна (економічні науки)
• Мельник Валентина Василівна (ветеринарні науки)
• Мельник Вікторія Вікторівна (біологічні науки)
• Мельник Вікторія Валентинівна (медичні науки)
• Мельник Володимир Васильович (ветеринарні науки)
• Мельник Валерія Вікторівна (педагогічні науки)
• Мельник Валентина Володимирівна (медичні науки)
• Мельник Віра Вячеславівна (політичні науки)
• Мельник Володимир Володимирович (біологічні науки)
• Мельник Василь Володимирович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"