Протягом останнього десятиліття медична статистика констатує неухильне зростання бронхіальної астми (БА) серед осіб різного віку. В Україні серед дітей віком 6 - 7 років БА простежується у 8,1 %; віком 16 - 18 років - 6,1 %. Такий відсоток захворюваності серед молодого населення є не лише медико-біологічною, але й соціальною проблемою, оскільки створює перешкоди для одержання освіти й обмежує в подальшому можливості вибору професії. Варто відзначити, що поширення захворюваності на БА супроводжується ускладненням перебігу зазначеної хвороби. Відомо, що у осіб із БА часто виникають порушення діяльності функції серцево-судинної системи. У таких осіб простежується синусова тахікардія більш як 120 скорочень в 1 хв, підвищення артеріального тиску, наростання клінічних ознак правошлуночкової недостатності (набухання шийних вен, збільшення печінки). На електрокардіограмі визначаються ознаки перевантаження правих відділів серця. Такі наслідки викликають занепокоєння, що в подальшому може призвести до інвалідності та смертності. Для покращання стану хворих на БА використовують різноманітні засоби фізичної реабілітації. Однак, застосування традиційних методів і засобів фізичної реабілітації не завжди є ефективним для хворих, що підтверджується зростанням захворюваність серед осіб молодого віку. Класичні засоби фізичної реабілітації застосовують головним чином у санаторно-лікувальних і дис пансерних закладах, що робить їх недоступними для молоді у період навчання через брак часу. З огляду на це постає проблема пошуку та розробки наближених до процесу навчання нових ефективних технологій фізичної реабілітації молоді, яка хворіє на БА. Мета роботи - обгрунтувати та розробити комплексну програму фізичної реабілітації юнаків, хворих на БА. Для вирішення поставлених завдань використано такі методи дослідження: огляд літературних джерел; електрокардіографію, сфігмоманометрію; методи математичної статистики. Заняття за розробленою програмою, яка включала дихальну гімнастику на апараті "Ендогенік 01", не викликали негативних змін біоелектричної активності серця у юнаків. Результати досліджень засвідчили, що під впливом систематичних занять у студентів основної групи вже через 30 тиж збільшується тривалість інтервалу R-R на 3,67 % (p << 0,05). При цьому відповідно відбувається зменшення частоти серцевих скорочень (ЧСС) на 3,18 % (p << 0,05). По завершенню курсу фізичної реабілітації зареєстровано подальше збільшення інтервалу R-R (на 3,79 %, p << 0,05) у студентів основної групи. ЧСС у юнаків на 3,42 % (p << 0,02) залишилась вірогідно низькою у порівнянні зі значеннями, зареєстрованими до початку формувального експерименту. Решта досліджуваних показників біоелектричної активності серця у юнаків основної групи протягом 40 тиж занять суттєво не змінилась. Не зареєстровано в студентів даної групи вірогідних змін артеріального тиску протягом 40-тижневого періоду занять. Встановлено, що заняття за розробленою програмою не викликали негативних змін біоелектричної активності серця у юнаків. При цьому слід відзначити як позитивний феномен вірогідне зниження ЧСС, що свідчить про економізацію серцевої діяльності досліджуваних в стані відносного м'язового спокою.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Фурман Юрій Миколайович (біологічні науки)
• Онищук Віктор Іванович (геологічні науки)
• Онищук Василь Петрович (технічні науки)
• Онищук Вікторія Євгенівна (фізичне виховання та спорт)
• Онищук Валерій Олексійович (економічні науки)
• Онищук Вікторія Олегівна (економічні науки)
• Гаврилова Ніна Василівна (політичні науки)
• Гаврилова Наталія Степанівна (психологічні науки)
• Гаврилова Наталія Валеріївна (економічні науки)
• Гаврилова Наталія Володимирівна (фізичне виховання та спорт)
• Гаврилова Наталія Вікторівна (фізико-математичні науки)
• Гаврилова Наталія Степанівна (медичні науки)
• Гаврилова Наталія Григорівна (фізичне виховання та спорт)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"